Об’явлення Івана Богослова
Навіть побіжного погляду на останню книгу Біблії достатньо, щоб зрозуміти, що вона суттєво відрізняється від будь-якої іншої книги Нового Завіту. Ця книга наповнена картинами, символами та словесними образами. При написанні автор використав техніку, яку вчені називають апокаліптичною. Певні уривки з книг пророків Ісаї, Даниїла та Захарії формують основу цього типу літератури. Починаючи приблизно з II століття до Р. Х. і аж до III століття після Р. Х., поширений був такий образний стиль письма. Тож форма, якою написано Об’явлення, набагато більше цінувалася ранніми християнами, ніж сучасними західними християнами, які віддають перевагу чіткому, лаконічному й хронологічному викладу.
Завдяки глибокій образності та символізму Книги Об’явлення – це найскладніша для тлумачення біблійна книга. Серед теологів є п’ять основних систем тлумачення Об’явлення.
Претеристи вважають, що більша частина Книги Об’явлення виконалася за часів Римської імперії. Вони думають, що прихід Христа вже відбувся в суді над Єрусалимом 70-го року.
Духовні тлумачі вважають, що книга описує боротьбу добра і зла, яка точиться впродовж століть. Цей підхід іноді називають «ідеалістичною» або «поетичною» системою.
Сучасно-історичний метод тлумачення має на увазі, що в Книзі Об’явлення зображені основні події (з християнського погляду), починаючи з днів Івана й до кінця світу. Наприклад, вони бачать в образах цієї книги розпад Римської імперії, правління папи римського, виникнення ісламу, Французьку революцію та протестантську Реформацію.
Футуристи стверджують, що описане в Книзі Об’явлення все ще в майбутньому. Для них уся книга говорить про Велику Скорботу – семирічний період, який, як припускають, настане після підхоплення церкви перед самим другим приходом Христа.
Паралелісти вірять, що Об’явлення зображує події християнської історії від вознесіння до другого приходу Христа кілька разів у паралельних образах. А тому й про кінець світу ми читаємо кілька разів у різних частинах книги.
Більшість християн не фокусуються на якомусь одному тлумаченні останньої книги Біблії. У кожному із зазначених підходів є корисні погляди. Можливо, ніколи й не буде одностайної думки про значення символіки в цій книзі, але її й не повинно бути. Основні істини цієї книги очевидні, якому б методу тлумачення ви не віддавали перевагу.