I. Виникнення молитви.

Перші згадки про молитву в Біблії є вже у книзі Буття 4:26: «У цей час люди почали поклонятися Господу» (СБСМ). В Писанні не говориться про те, що Бог повелів людям молитися. Можна вважати, що молитва виникла природнім шляхом, без ніякого примусу. Людина відчула потребу в Бозі та почала звертатися до Нього. Молитва до Бога має бути схожа на розмову дитини з батьком та матір’ю. Коли людина дійсно знає та розуміє Бога, вона захоче говорити з Ним.

II. Що таке молитва?

А. Клопотання чи прохання.

Основна частина молитви – це прохання, відкрите прагнення отримати милість Божу. Молитва завжди виникає від потреби в чомусь – для себе (прохання), або для інших людей (клопотання). Цей спонукальний мотив поєднується з вірою в те, що Бог винагороджує тих, хто шукає Його (див. до Євреїв 11:6).

Ісус закликав учнів: «Просіть – і дасться вам; шукайте – і знайдете; стукайте – і відчинять вам» (Матвія 7:7, Турконяк). Не дивлячись на те, що Бог знає наші потреби ще до того, як ми їх вимовляємо, Він радіє, коли Його діти приходять до Нього зі своїми проханнями. Він радіє, коли дає нам необхідне для нашого життя та благополуччя тут, на землі.

В. Подяка та хвала.

Другою важливою частиною молитви є подяка та хвала. Як прохання вказують на потреби людини, так подяка та хвала відображають вдячність Батьку за милості, отримані раніше. Павло наставляв Филип’ян: «в усьому молитвою та благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові» (до Филип’ян 4:6, Турконяк). Павло пише до Тимофія: «Отже, насамперед прошу, щоби звершувати молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей» (1 до Тимофія 2:1, Турконяк).

Подяка Богу та хвала Йому, без сумніву, приємні Батьку та допомагають нам отримати відповідь на прохання. Павло говорив до братів солунян: «За все дякуйте, бо це Божа воля в Ісусі Христі щодо вас» (1 до Солунян 5:18, Турконяк).

III. Умови повноцінної молитви.

Божі обітниці завжди залежать від виконання людиною певних умов. Цей принцип справедливий і для молитви. Бог обіцяв відповісти на наші прохання. Але Він також поставив певні умови, які людина повинна виконати, перш ніж Бог відповість на її молитви. Ось деякі з цих умов.

А. Моліться з чистим серцем та чистими руками.

Бог святий. Він безгрішний і не буде терпіти гріх у тих, хто звертається до Нього через молитву. «Якби я бачив неправду у своєму серці, – хай Господь мене не почує» (Псалом 65:18, Турконяк). «Тому я хочу, щоби чоловіки молилися на кожному місці, здіймаючи чисті руки – без гніву та сумніву» (1 до Тимофія 2:8, Турконяк).

Наведені цитати з Писання говорять про існування гріха в житті Його дітей. Мова йде про людей, які просять милості, але не бажають каятися в своїх гріхах. Коли Бог говорить, що не почує, це означає, що не виконає прохання, звернене до Нього. Однак, якщо це молитва про прощення, що йде від серця, що покаялося, Бог відповідає на таку молитву (див. 1 Івана 1:9; порівняйте Дії 8:22).

Бог говорив народу Ізраїлю: «Хіба рука Господня не спроможна спасти? Чи Він тяжким учинив Своє вухо, щоб не чути? Зовсім ні! Це ваші гріхи роблять розділення між вами і Богом, і через ваші гріхи Він відвернув від вас Своє обличчя, щоб не змилосердитися» (Ісаї 59:1-2, Турконяк). Одна з найкращих гарантій того, що Бог почує наші молитви, – це почати їх з щирого прохання про прощення. Це завжди приємно Йому.

В. Ми повинні чути та виконувати волю Бога.

Другою умовою того, щоб наша молитва досягла своєї цілі, є виконання Божих заповідей. Іван нагадує нам: «І чого тільки попросимо, одержимо від Нього, оскільки зберігаємо Його заповіді й робимо те, що Йому до вподоби» (1 Івана 3:22, Турконяк). В Приповістях 28:9 говориться: «Хто відхиляє вухо, аби не прислухатися до закону, той робить огидною і свою молитву» (Турконяк). Бог не буде продовжувати виливати благословіння на норовливого та неслухняного. Батьки радіють, нагороджуючи слухняну дитину. Бог відчуває те саме. Людина має впевнитися в тому, що вона щиро намагається виконати волю Батька, перш ніж просити у Нього благословення та блага. Сліпий, у Євангелії від Івана, точно висловив цю думку, коли сказав: «Адже відомо, що грішників Бог не слухає, але коли хто Бога шанує і чинить Його волю, того Він слухає» (Івана 9:31, Турконяк).

С. Моліться смиренно в гармонії з волею Бога.

Цей постулат найкраще ілюструє старанна молитва Ісуса в Гетсиманському саду: «Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти» (Матвія 26:39, Турконяк). В наших молитвах воля Батька завжди має бути на першому місці. Іван говорить: «І це та відвага, яку маємо до Нього, що коли чогось попросимо згідно з Його волею, Він вислуховує Нас» (1 Івана 5:14, Турконяк).

Наш небесний всемудрий Батько знає, що краще для Його Царства і що краще для нас. Апостол Павло визнав: «Адже не знаємо, за що і як маємо молитися» (до Римлян 8:26, Турконяк). Ми не завжди знаємо волю Батька. Тому, звертаючись до Бога з проханням, ми маємо розуміти: якщо наші думки та прагнення відповідають Його волі та послужать на збудування Його Царства, ми отримаємо благословіння.

Друга причина, чому ми маємо молитися про виконання Його волі, полягає в тому, що людина не завжди усвідомлює, що для неї краще. Це як коли нетямуща дитина просить пограти з гострим ножем, думаючи, що це саме те, що зробить її щасливою… На щастя, Бог, як мудрий батько, не завжди дає нам те, що ми просимо. В молитві ми маємо звертатися до Бога, смиренно усвідомлюючи, що нам не вистачає знання та розуміння, та дати Богу вирішувати, які блага нам потрібні, а які – ні.

D. Моліться старанно та наполегливо.

Яків нагадує нам: «Має велику силу ревна молитва праведного» (Якова 5:16, Турконяк). Яків ілюструє цей постулат у 17 і 18 віршах, розповідаючи про гарячу молитву Іллі, «людину, подібну до нас». Почувши його благання, Бог не посилав дощ три з половиною роки. Потім, знову ж таки за молитвою Іллі, небо дало дощ, і земля знову почала приносити врожай.

Бог чує щиру молитву. Богу огидна байдужа молитва, що не йде від серця. Вона показує нещирість того, хто молиться.

Молитва має бути не тільки щирою, а й наполегливою. У Першому посланні до Солунян 5:17 Павло підкреслює: «Невпинно моліться» (Турконяк). Це означає, що молитися слід постійно, а не час від часу. Ефесянам Павло каже: «Постійно моліться духом усякою молитвою і проханням, дбайте про це з усякою витривалістю і благанням за всіх святих» (до Ефесян 6:18, Турконяк). Нарешті Ісус сказав: «Треба завжди молитися і не занепадати духом» (Луки 18:1, Турконяк).

Цей чудовий афоризм ілюструє історія, що сталася в одній із громад. Священнослужителі спеціально зустрілися, щоб обговорити низку нелегких питань. Одне із них – як можна реально виконувати даний Павлом наказ «невпинно молитися».

Питання викликало бурхливе обговорення, але до спільної думки учасники так і не дійшли. Було ухвалено рішення – доручити одному зі служителів підсумовувати ідеї, узагальнити їх у есе та повернутися до обговорення цієї теми на наступних зборах, через місяць. Розмову випадково почула працівниця, яка займалася прибиранням приміщень. Вона здивовано хмикнула:

– Витратити цілий місяць, щоб розкрити зміст цього вірша? Навіщо? Адже це один із найкращих і зрозумілих віршів у Біблії.
– Помилуй, Мері, – відповів літній служитель, – як ти собі це уявляєш? Хіба ти можеш молитися постійно?
– Звісно, сер!
– Але коли? В тебе ж так багато справ!
– Сер, чим більше мені потрібно зробити, тим більше я можу молитися.
– Але як це тобі вдається? Думаю, більшість людей не погодяться з тобою.
– І все ж у мене виходить, – сказала жінка. – Прокинувшись вранці, я молюся: «Господи, розплющ очі мого розуму». Поки вдягаюся, молюся, щоб я вдягнулася в одяг праведності. Коли вмиваюся, прошу змити мої гріхи. Готуючи їжу та сніданок, прошу наситити мене Хлібом Життя та чистим молоком Слова. Починаючи роботу, молюся, щоб мені вистачило сил на весь день. Коли настає вечір і я запалюю лампу в будинку, молюся, щоб швидше відновитися і щоб моя душа звернулася до рідних та близьких мені людей. Прибираючи в будинку, молюся, щоб моє серце очистилося від усього бруду, що накопичився. Займаючись з дітьми, я дивлюся на Бога як на свого Батька і прошу, щоб Він завжди любив мене як маленьку дитину. І так весь день. Кожна моя дія спонукає мене до молитви.
– Мері, це чудово! – вигукнув священик. – Те, що просто, часто приховано від мудрих та розважливих, але відкривається немовлятам, як сказав Сам Господь. Продовжуй, Мері, молися невпинно. А ми подякуємо Господу за цей урок1.

Е. Молитва має бути безкорисною.

Щоб молитва виявилася дієвою, вона має бути безкорисною. Яків нагадував сучасникам: «Просите й не одержуєте, бо не на добро просите, а щоб розтратити на ваші пристрасті» (Якова 4:3, Турконяк). На перше місце завжди слід ставити Царство Боже та Його волю. Будь-яке прохання слід спочатку обміркувати у світлі Божого плану. Потрібно запитати себе: «Я прошу про це, щоб краще служити Христові? Мені це потрібно, щоб активніше поширювати Його Царство? Чи стану я кращим християнином і чи піде на користь Царству Христову виконання мого прохання?».

Велика спокуса вважати Бога таким собі Санта-Клаусом, до якого ми можемо звернутися з будь-яким бажанням. Однак такий образ Бога не відповідає дійсності. Ми повинні насамперед пам’ятати про своє духовне благополуччя та Царство Боже. Якби Бог відповідав на всі наші егоїстичні прохання, то незабаром це призвело б до духовної кризи. Однак Бог у Своїй любові та мудрості вибирає те, чого ми дійсно потребуємо, і сприяє нашому духовному зростанню. Ось чому в наших молитвах завжди повинні бути слова: «Хай буде воля Твоя».

F. Моліться в імʼя Христа.

Ще одна важлива умова ефективної молитви полягає в тому, що в епоху християнства молитва має бути звернена до Батька заради Христа. Раніше апостоли не знали, що слід звертатися до Бога в ім’я Ісуса. Ісус сказав апостолам: «І що тільки попросите в Моє Ім’я, те й зроблю, щоби прославився Отець у Сині. Коли Мене про щось попросите в Моє Ім’я, – Я те зроблю» (Івана 14:13-14, Турконяк). Христос ще раз нагадує їм: «Дотепер в Моє Ім’я ви не просили нічого. Просіть – і отримаєте, щоб ваша радість була повна» (Івана 16:24, Турконяк).

Існує низка причин, чому християнин має молитися Богу в ім’я Христа.

1. Наше спілкування з Отцем стало можливим завдяки тому, що Христос приніс Себе в жертву. «Тому, брати, маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса – новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло» (до Євреїв 10:19-20, Турконяк). Послання до Євреїв 9:8 повідомляє, що шлях до Святилища або Божої присутності ще не був відкритий, поки стояла скинія, або, іншими словами, доки Христос не прийшов у світ. Однак тепер, через Свою смерть і воскресіння, Він відкрив новий прямий зв’язок між землею та небом (порівняйте до Євреїв 9:11-12). Тепер через Христа, нашого Первосвященика, ми через молитву можемо увійти в Божу присутність.

2. Ісус – наш посередник. Павло говорить до Тимофія: «Адже один є Бог і один Посередник між Богом та людьми – Людина Ісус Христос» (1 Тимофія 2:5, Турконяк). Для християнина Христос подібний до сходів Якова. Завдяки Христу людина зі своїми проханнями або хвалою може досягти небес. Через Христа ж на людину сходять із небес Божі милості. Христос – це двосторонній канал, який зв’язує землю та небо.

3. Христос – наш заступник перед Божим престолом. Павло стверджує, що Христос знаходиться на праву руку від Бога та заступається за нас (див. до Римлян 8:34). Моє імʼя нічого б не значило перед Божим престолом, якби я не належав Христу. Христос був піднесений вище всіх істот у всесвіті, крім Батька (див. до Филипʼян 2:9). Тому, коли я звертаюся до Бога від імені Христа, я приходжу від Найбільшого на небі та землі, крім Бога Отця. Будучи викупленим Христом, я приступаю «сміливо до престолу благодаті» (див. до Євреїв 4:14-16, Турконяк).

4. Мої гріхи були змиті кров’ю Христа. Він очистив мене та зробив гідним бути у присутності Бога (див. Об’явлення 1:5; до Євреїв 9:14).

Ось чому наші молитви до Бога завжди повинні підноситися в ім’я та владою Ісуса Христа, нашого Первосвященика, Посередника, Спасителя та Господа.

G. Моліться з вірою.

Ісус сказав апостолам: «Тому Я кажу вам: усе, про що молитесь і просите, – вірте, що одержите, і сповниться вам» (Марка 11:24, Турконяк). Яків підкреслює, що людина «нехай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, котру підіймають та женуть вітри. Така людина хай не думає, що отримає щось від Господа» (Якова 1:6-7, Турконяк). Про значення віри говориться в Посланні до євреїв 11:6: «Без віри неможливо догодити Богові. Тим, які приходять до Бога, треба вірити, що Він є і що винагороджує тих, які Його шукають».

Християнин повинен молитися з вірою, оскільки звертається до Бога, який є Всемогутнім і може відповісти на прохання своїх улюблених дітей. У християнина є всі підстави вірити, що його молитви будуть почуті та виконані.

У той самий час слід зробити застереження. Християнин повинен пам’ятати, що у Своєму рішенні Бог завжди керується Своєю волею і мудрістю. Це аж ніяк не може перешкодити молитві, оскільки християнин вірить, що Бог чує і відповідає на молитву найкращим для людини чином. Головне – Бог відповідає, навіть коли Він у Своїй мудрості відхиляє те чи інше прохання. Він бачить, що прохання нерозумне, тому каже «ні».

Ще одна думка, про яку слід пам’ятати: часто ми просимо Бога про щось, вважаючи, що це те, що нам потрібне тут і зараз. Однак Бог у Своїй мудрості може дати щось інше, що нашим недосконалим розумом сприйматиметься як відмова. Хоча, зрештою, ми усвідомлюємо, що Бог дав не те, що просили, а те, чого ми дійсно потребували. Це добре ілюструє вірш:

Я просив у Бога сили, щоб наказувати.
Він зробив мене слабким, щоб навчити смиренно слухатися.
Я просив влади, щоб отримати похвалу від людей;
Бог зробив мене безправним, щоб я міг відчувати потребу в Ньому.
Я просив здоров’я, щоб робити безліч великих справ;
Мені було дано неміч, щоб я зосередився на головному.
Я просив багатства, щоб бути щасливим;
Він дав мені бідність, щоб я міг стати мудрим.
Я просив про все, щоб насолоджуватися життям;
Мені було дароване життя, щоб я міг насолоджуватися всім.
Я не отримав нічого, про що просив, але знайшов усе, на що сподівався.
Мої невисловлені прохання почули:
Я отримав усі Божі милості! 2.

Н. Моліться, прагнучи прощення.

Це умова, яку не можна забувати, якщо ми хочемо, щоб наші молитви отримали відповідь. Згадайте «Отче наш»: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим» (Матвія 6:12, Турконяк). Це формулювання свідчить, що ми просимо Бога пробачити нас так само і тою самою мірою, як ми прощаємо інших.

Далі Ісус розвиває цю думку: «Бо коли ви прощаєте людям їхні переступи, простить і вам ваш Небесний Отець; якщо ж не прощаєте людям їхніх переступів, то й ваш Отець не простить вам ваших переступів» (Матвія 6:14-15, Турконяк).

Молитися, тримаючи на серці образи – це надійний спосіб зачинити перед нашими молитвами двері, що ведуть на небеса. Молитися таким чином – марна трата часу та життєвих сил. Людина повинна прощати, якщо вона хоче бути прощеною.

І. Моліться без вдавання та багатослівності.

Найбільш ненависний Богу гріх лицемірства чи вдавання. Нікого не засуджував Ісус так суворо, як лицемірів Його часу. Пам’ятна промова Ісуса в 23-му розділі Євангелія від Матвія, коли, викриваючи фарисеїв, Він обрушує на них Свій гнів, семиразово вигукуючи: «Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри» (Турконяк).

Нещира, претензійна молитва огидна Богові. Ісус показав це в історії про фарисея та митника (див. Луки 18:9-14). Смиренний митар пішов виправданим перед Богом. Опанований гординею фарисей залишився загрузлим у своїх лицемірних гріхах. Бога не обдурити мистецтвом красномовства. Він відповідає лише на щирість. Тому наші молитви мають бути прості, конкретні та щирі.

Щира молитва, піднесена з вірою, робить непотрібним повторення та багатослівність. Ісус сказав Своїм апостолам: «Молячись, не говоріть багато, як ті язичники, бо думають, що завдяки своїй багатомовності будуть вислухані» (Матвія 6:7, Турконяк). У той самий час, це не означає, що ми не повинні бути наполегливими в наших молитвах або що часом молитва не може бути тривалою. Ісус часто проводив у молитві всю ніч або вставав задовго до світанку, щоб молитися (див. Луки 9:28; Марка 1:35). Ісус забороняє непотрібне повторення того самого: Бог все чує і Його не потрібно просити багаторазово, щоб Він почув молитви Своїх дітей.

IV. Допомога Святого Духа в молитві

Одним із найбільших благословень, якими насолоджується християнин, є допомога Святого Духа. Павло каже: «Отак і Дух допомагає нам у наших немочах, адже не знаємо, за що і як маємо молитися, але сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями» (до Римлян 8:26, Турконяк). Християнин, який перебуває в молитві, потребує цієї допомоги, оскільки не завжди усвідомлює, що є найважливішим для нього особисто і Царства Божого, і не завжди вміє точно висловити словами прагнення і бажання свого серця. Людина обмежена в молитві, тому що не знає, що може принести завтрашній день.

Щоб допомогти нам, Отець небесний дав Свого Святого Духа. Він приймає наші прохання і хвалу і правильно представляє їх Божому престолу. Він також клопочеться за нас перед Богом. Батько, Син і Святий Дух – всі беруть участь у молитві. Молитва християнина звернена до Бога Отця в ім’я або владою Христа і за сприяння Святого Духа. Молитва – це чудовий привілей, яким християнин завжди має користуватися.

V. Бог відповідає на молитви

Бог відповідає на молитви! Цей факт неодноразово засвідчений у Святому Письмі. Мойсей молився, і його молитва врятувала народ від смерті (див. Вихід 32:14). Ісус Навин молився, і сонце зупинилося, а його вороги були вбиті градом, посланим із неба (Ісус Навин 10:10-14). Анна молилася, і Бог дав їй сина Самуїла (1 Самуїла 1:9-20).

Слово Боже містить багато обіцянок про те, що молитви будуть почуті. Ось деякі з них.

«Адже очі Господні – на праведних, а Його вуха звернені до їхньої молитви; обличчя ж Господнє проти тих, хто робить зло!» (1 Петра 3:12, Турконяк).

«Якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай просить у Бога, Який дає всім щедро і не докоряє, тож буде йому дано» (Якова 1:5, Турконяк).

«Якщо ж будете перебувати в Мені, а Мої слова перебуватимуть у вас, то чого б тільки забажали, просіть – і станеться вам» (Івана 15:7, Турконяк, порівняйте Матвія 7:7, Луки 11:9-10).

Якщо людина виконує вимоги, встановлені Богом для молитви, то вона може бути впевнена: її молитви будуть почуті і на них буде дана відповідь відповідно до волі та мудрості Божої.

Примітки

1 Tract, «Pray Without Ceasing», (Scottsdale, PA: Herald Press).
2 Автор вірша невідомий.

Питання до уроку «Молитва»

ПРАВДА або НЕПРАВДА

_____1. Людина почала молитися, коли Бог наказав їй це робити.
_____2. Якщо ми просимо з вірою, Бог виконає наше прохання, хоч би яким воно було.
_____3. Святий Дух допомагає християнам правильно молитися.
_____4. Бог не відмовляється чути чиюсь молитву.
_____5. Бог може відповісти на молитву і все ж таки не дати того, про що просять.

ЗАПОВНІТЬ ПРОПУСКИ

1. Молитва складається з двох частин: __________ та ___________.
2. Перерахуйте три умови плідної молитви.
a. ______________________________________________________.
b. ______________________________________________________.
c. ______________________________________________________.

3. Назвіть дві причини, з яких християнин має молитися в ім’я Христа.
a. ______________________________________________________.
b. ______________________________________________________.
4. Молитва завжди виходить із почуття __________. Поряд із цим існує віра в те, що Бог ____________ тих, хто старанно шукає Його.
5. Павло каже: «Не знаємо, за що і як маємо молитися» (до Римлян 8:26, Турконяк). Що ж не завжди відомо християнам?
a. ______________________________________________________.
b. ______________________________________________________.
c. ______________________________________________________.