«Тому що яка користь людині, коли вона весь світ здобуде, а свою душу занапастить? Або що дасть людина взамін за свою душу?» – питав Ісус (Матвія 16:26, Турконяк). Питання, пов’язані зі спасінням душі, дуже важливі і потребують ретельного вивчення. Однією з таких тем є хрещення. «Хто повірить і охреститься, буде спасенний», – згадує слова Ісуса апостол (Марка 16:16, Турконяк).

Щоб показати нам важливість хрещення, Ісус вирушив за 70 миль від Назарету, щоб прийняти хрещення від Івана в річці Йордан. Про хрещення яскраво говорять вісім прикладів, наведених у книзі Дій. З цього ми робимо висновок, що наш Господь і апостоли вважали хрещення життєво важливою частиною послуху. Ми також маємо вважати це важливим.

Мета сьогоднішнього уроку – дослідити вчення Нового Завіту про хрещення і знайти відповіді на запитання: (1) Хто наказав здійснити хрещення? (2) Яким має бути обряд хрещення? (3) Хто гідний хрещення? (4) Яка мета хрещення?

I. Значимість хрещення

Щоб зрозуміти значимість дії чи доктрини, слід з’ясувати – що є для них авторитетним джерелом. Ісус після Воскресіння дав апостолам Велике доручення: «Тож ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Матвія 28:19, Турконяк).

Вираз «в ім’я» або «іменем» зазвичай означає «владою» (досить згадати вираз «іменем закону», який використовують силові структури, наголошуючи, що діють від імені влади). Тобто акт хрещення був проголошений вищою владою – Небесним Батьком, Господом Ісусом та Святим Духом.

У Діях 2:38 Петро наказав охреститися «в Ім’я Ісуса Христа». Оскільки Бог передав Ісусові «владу на небі й на землі» (Матвія 28:18), немає необхідності кожного разу повторювати ім’я Отця і Святого Духа, оскільки хрещення в ім’я Ісуса передбачає покору владі всіх трьох.

II. Як звершується хрещення

Питання, які стосуються ідеології та обрядовості хрещення, до цього дня викликають гарячі суперечки. Який вигляд має обряд? Що відбувається з душею людини під час хрещення? Відповіді на ці запитання містяться у Новому Завіті. Звернемо особливу увагу на три групи фактів: уривки, в яких описується ритуал хрещення; уривки, які пояснюють символічний зміст хрещення; значення грецького слова, що означає хрещення.

А. Прості постулати Писання.

Біблія була написана таким чином, щоб прості люди могли її зрозуміти. Бог бажає, щоб усі були врятовані. Дії, які людина має зробити для свого порятунку, описані чітко та ясно.

Біблія вчить, чого потребує акт хрещення:

1. Хрещення виконується за допомогою води.

Матвій повідомляє про хрещення Христа: «прийшов Ісус з Галилеї на Йордан до Івана, щоб у нього хреститися» (Матвія 3:13, Турконяк). Петро говорить про перше хрещення серед язичників: «Чи може хтось заборонити цим людям бути хрещеними водою?» (Дії 10:46-47, СБСМ). Тож, для акту хрещення необхідна вода.

2. Для хрещення необхідно багато води.

«Іван також хрестив у Еноні, що поблизу Салима, бо там було багато води; люди приходили й хрестилися» (Івана 3:23, Турконяк). Зверніть увагу: мова йде не про проповідь Івана, а саме про хрещення – там, де було «багато води». Робиться акцент, що для хрещення потрібна велика водойма.

3. До води потрібно підійти.

Ніде в Писанні не вказано, що воду доставляли б до хрещеного додому. «Тоді виходив до нього Єрусалим, і вся Юдея, і вся околиця Йордану, і, визнаючи свої гріхи, були хрещені ним у річці Йордані», – розповідає євангеліст про хрещення, яке чинив Іван (Матвія 3:5-6, Турконяк; дивіться також Дії 8:36).

4. Той, хто хрестить i той, кого хрестять, заходять у воду.

У Діях 8:38 говориться про Филипа та євнуха: «Вони обидва ввійшли у воду – Филип і євнух; і він охрестив його» (Турконяк). Це була дія, що вимагала, щоб людина, яку хрестили, і людина, яка здійснює хрещення, – обидва знаходилися у воді.

5. Обидва виходять з води.

Ця дія не просто логічна. Марк робить важливий акцент: коли Ісус після хрещення виходив з води, Він відразу побачив небеса, що розкрилися, і Духа, в образі голуба, що спускається на Нього (Марка 1:10). Або ось закінчення історії про хрещення євнуха: «Коли вони вийшли з води, Господній Дух забрав Филипа, і євнух більше не бачив його. І їхав він своєю дорогою та радів» (Дії 8:39, Турконяк).

Отже, уважне читання Нового Завіту показує картину хрещення: двоє – той, хто хрестить і той, кого хрестять – підходять до великої водойми, разом сходять у воду і, здійснивши хрещення, виходять із води.

Всі ці вимоги не мали б сенсу, якби обряд хрещення обмежувався лише кількома краплями води, пролитими на голову того, хто приймає хрещення. Виконати всі вищезгадані умови можна, лише занурившись у воду. Писання абсолютно безперечно вказує на занурення у воду як на новозавітне хрещення.

В. Символізм хрещення.

Оскільки людина живе у фізичному світі, Бог загорнув таїнства у прості дії, щоб навчити людину духовній істині. Це особливо стосується хрещення. Хрещення – не просто фізична дія. Це таїнство, сповнене духовного змісту. Його розкриває шоста глава Послання до римлян. Хрещення уподібнене там драмі на дві дії.

1. Хрещення – це прообраз поховання та воскресіння Христа.

Павло каже: «Чи ви не знаєте, що ті з нас, які хрестилися в Ісуса Христа, хрестилися в Його смерть? Тож ми поховані з Ним через хрещення в смерть, щоб так, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми почали би ходити в оновленні життя» (До римлян 6:3-4). Смерть за людські гріхи, поховання і воскресіння Христа – це найбільші події історії. Бог хотів, щоб люди завжди пам’ятали про них, тому Він встановив обряд хрещення, який символізує всі три ступені. З тих пір щоразу під час хрещення ми згадуємо Христа, що вмирає на хресті, похованого в гробниці Йосипа і воскреслого третього дня. Хрещення нагадує християнинові, що Ісус любить його і віддав за нього своє життя.

Друга дія пов’язана з людиною. Занурившись у води хрещення, вона через віру та покаяння померла для колишнього гріховного життя та похована у водній могилі. Стара людина, яка жила у рабстві гріха, була розіп’ята разом з Христом, померла і нині похована – відокремлена від віруючого, що розкаявся. Хрещення – це народження нової людини, охрещеної у Христа, що з’єдналася з Ним і воскресла у Христі для оновленого, праведного життя.

Тільки занурення у воду містить у собі весь цей багатий зміст, сповнений глибокого символізму. Нагадуючи нам про Жертовність і Воскресіння Христа – хрещення є прославленням Його діянь. Змінюючи обряд хрещення, уникаючи занурення у воду, люди не тільки відходять від простого вчення Писання, але й відмовляються віддати Христу честь, яка належить Йому.

Добре написав з цього приводу професор Дж. В. МакГарві: «Якби мені пощастило знайти в Палестині гробницю, в якій був похований Спаситель, я вважав би цю подію найбільш значущою в моєму житті. Я з трепетом зайшов би всередину і опустився б на голу кам’яну підлогу, і хтось із друзів підкотив би камінь до входу, щоб я міг усвідомити поховання мого Спасителя… Ми не можемо цього зробити, нам не дозволено, але через таїнство хрещення ми відчуваємо майже те ж саме. Покладені у водяну могилу згідно з Його заповіддю, ми дозволяємо воді зімкнутися над нашими головами. Ми ніби вже мертві. Однак сильна рука Божого слуги піднімає нас із цієї холодної могили, і ми починаємо жити заново, так само, як і Він знову ввійшов у життя, коли воскрес із мертвих»1.

2. Хрещення – це уособлення народження.

Ісус сказав Никодиму: «Коли хто не народиться від води й Духа, не може увійти до Божого Царства!» (Івана 3:5, Турконяк). Писання вчить, що стати християнином означає стати новим творінням: «Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, – ось постало [все] нове!» (2 до коринтян 5:17, Турконяк). Павло образно називає ритуал хрещення «купіль відродження» (До Тита 3:5), наочно показуючи відродження до нового життя.

Християнин зачатий і породжений Духом через Слово Боже і народжений через воду. Процес занурення у воду ясно показує цю картину народження.

С. Значення грецького слова, яке означає хрещення.

Оригінал Нового Завіту написаний грецькою мовою – дуже чіткою та точною. Кожне слово мало, зазвичай, лише одне значення. Це стосується і слова, перекладеного як «хрещення», грецькою baptizo. Воно означає «занурювати чи пірнати». Така загальна думка всіх серйозних дослідників.

Якби Ісус хотів сказати «облити або вилити», Він ужив би слово «ekcheo». Якби Ісус хотів сказати «окропляти», Він ужив би слово rantizo, що означає «окропляти, бризкати». Очевидно, що у Своїй заповіді Ісус говорив саме про занурення у воду, оскільки Він і всі без винятку апостоли вживали слово baptizo, що означає «занурювати».

В результаті нашого дослідження ми виявили, що твердження Писання щодо акту хрещення, символізм, втілений у цьому обряді, та грецьке слово, яке використовував Христос, вказують на те, що хрещення є зануренням у воду.

III. Людина, гідна хрещення…

Наступне питання, яке слід розглянути, полягає в тому, яка людина гідна хрещення? Адже не кожен готовий до цього. Той, хто хоче хреститися, повинен відповідати певним вимогам.

А. Має вірити в Христа.

Ісус сказав: «Хто повірить і охреститься, буде спасенний» (Марка 16:16, Турконяк). У Діях 18:8 ми читаємо: «І багато з коринтян, почувши, увірували й охрестилися» (Турконяк). З цих віршів випливає, що не слід хрестити маленьких дітей, які через вік ще не здатні осмислити постулати віри. Також у Писанні говориться, що ті, хто хрестяться, мають бути в змозі засвоїти вчення. У Великому дорученні Ісус каже: «Тож ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх» (Матвія 28:19, Турконяк). Новий Завіт навчає, що до прийняття хрещення людина має перейнятися вченням Христа і повірити в Нього.

В. Має не тільки увірувати, а і покаятися.

В день П’ятидесятниці Петро сказав трьом тисячам присутніх, які через віру шукали шлях до спасіння: «Покайтеся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів» (Дії 2:38, Турконяк). Хто вважає, що він не згрішив і йому нема в чому каятися, – не повинен хреститися. Так само не може бути хрещений і грішник, який знає свій гріх, але не бажає покаятися.

Шоста глава Послання до римлян говорить, що хрещення – це поховання у воді того, хто помер для гріха. Очевидно, що, згідно з Писанням, людина до прийняття хрещення повинна через віру в Христа і покаяння в гріхах померти для гріха. Тільки тоді вона буде упокоєна у хрещенні разом із Господом. Той, хто збирається хреститися, повинен покаятися у всіх своїх гріхах.

С. Має публічно сповідувати Христа.

У кількох місцях Нового Завіту вказується, що хрещенню має передувати публічне визнання Христа як Сина Божого. Одним із підтверджень є випадок з євнухом у Діях 8:37. «Якщо ти віриш усім своїм серцем, то можеш охреститися», – каже Филип. «Я вірю, що Ісус Христос – Син Божий», – відповідає євнух (СБСМ).

Ймовірно, Павло проводить ту саму думку, кажучи: «Бо серцем віримо для праведності, а устами визнаємо для спасіння» (До римлян 10:10, Турконяк).

Новий Завіт навчає, що прийняти хрещення може тільки та людина, що кається, вірує в Ісуса Христа, визнає Його Сином Божим і не соромиться сповідувати своєю віру.

IV. Ціль хрещення

Виникають такі закономірні питання: навіщо потрібно хреститись? Наскільки важливим є хрещення для віруючого? У пошуках відповіді слід з’ясувати, в чому Ісус бачив мету хрещення. Різні релігійні течії дотримуються з цього приводу найрізноманітніших, часом протилежних думок. Одні стверджують, що хрещення не має нічого спільного з спасінням людини: вона хреститься вже після спасіння і саме тому, що врятована. Інші вчать, що рятує лише те хрещення, яке здійснює людина, яка має на це право.

Очевидно, що обидві точки зору не відповідають істині. Можливо, людям не дано її пізнати. Оскільки хреститися наказав Христос, тільки Він правильно вказує на цю мету.

Ісус і апостоли наказали христитися з таких причин:

А. Для спасіння.

Ісус однозначно каже: «Хто повірить і охреститься, буде спасенний, а хто не повірить, осуджений буде» (Марка 16:16, Турконяк). Петро повторює цю думку, коли розповідає, як Ной і його сім’я були врятовані під час Потопу: «Цей прообраз – хрещення – не позбавлення від тілесної нечистоти, а обітниця доброго сумління Богові, – і нині вас спасає через воскресіння Ісуса Христа» (1 Петра 3:21, Турконяк).

В. Для відпускання гріхів.

У день П’ятидесятниці три тисячі людей запитали Петра, що їм робити, щоб урятуватися. Апостол побачив їхню віру в Христа й відповів: «Покайтеся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, і приймете дар Святого Духа!» (Дії 2:38, Турконяк).

За кілька годин до початку проповіді Петра, Христос послав із неба Святого Духа, щоб той спрямовував апостола. Тому, звертаючись до народу, він виступав і як натхненний апостол, і як Божий голос, який відкриває людині Божі накази, які необхідно виконати для спасіння.

Ісус дав Петру ключі Царства Небесного зі словами: «І те, що ти зв’яжеш на землі, буде зв’язане на небесах; і те, що ти розв’яжеш на землі, буде розв’язане на небесах» (Матвія 16:19, Турконяк). Тобто, проповідь Петра в Діях 2:38 походила безпосередньо від Божого престолу. І якщо Петро сказав, що хрещення, з’єднане з вірою та покаянням, дозволить отримати прощення гріхів, ніхто не може і не сміє поставити це під сумнів!

С. Для обмивання гріхів.

Коли Ісус явився Павлові дорогою в Дамаск, Він не пояснив йому, що робити, щоб спастися. І коли Павло сам запитав про це, Ісус відповів: «Встань, іди в Дамаск, а там скажуть тобі про все, що потрібно тобі робити!» (Дії 22:10, Турконяк). Там Ананія, «побожний, згідно із Законом», сказав Павлові: «А тепер чого очікуєш? Устань, охрестися та обмий свої гріхи, прикликавши Його Ім’я!» (Дії 22:16, Турконяк). Павло повірив у Ісуса, зустрівшись із Ним. Три дні він провів у покаяній молитві, але гріхи все ще були з ним. Ананія ж сказав, що Павло має хреститися. Саме собою хрещення не позбавляє гріхів, але Ісус і апостоли ясно вказують: коли хрещенню передують звернення у віру і покаяння в гріхах, то віруючий отримує Боже прощення.

D. Хрещення в Христа.

Павло говорив римлянам: «Чи ви не знаєте, що ті з нас, які хрестилися в Ісуса Христа, хрестилися в Його смерть?» (До римлян 6:3, Турконяк). Він же сказав галатам: «Адже через віру в Ісуса Христа ви всі – сини Божі. Оскільки ви, які в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися» (До галатів 3:26-27, Турконяк). Таким чином, хрещення відбувається в Христа.

Це суттєве твердження. Новий Завіт навчає, що відкуплення в Христі (До римлян 3:24); в Христі немає осуду (До римлян 8:1); втіха в Христі (До филип’ян 2:1). Біблія також навчає, що у ранок воскресіння всі оживуть в Христі (1 до коринтян 15:22) і «хто в Христі, той нове творіння» (2 до Коринтян 5:17). Всі ці благословення обіцяні тим, хто в Христі. У Новому Завіті говориться, що для того, щоб бути в Христі, ми повинні охреститися в Нього. Не можна врятуватися поза Ним!

Зрозуміло, що спасіння приходить після, а не до акту хрещення. Також зрозуміло, що саме собою хрещення не врятує людину. Але Новий Завіт навчає, що коли людина щиро вірить у Христа і щиро кається у гріхах, вона має хреститися у Христа для прощення своїх гріхів.

Професор Ф. Ф. Брюс зазначає: «Новий Завіт вважає нонсенсом думку, що можна бути нехрещеним християнином».

Питання до уроку «Хрещення»

Визначте, які уривки з Писання процитовано:
_____1. «Покайтеся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, і приймете дар Святого Духа».
_____2. «Охрестившись, Ісус відразу вийшов з води».
_____3. «Хто повірить і охреститься, буде спасенний».
_____4. «Тож ми поховані з Ним через хрещення в смерть».
_____5. «Цей прообраз – хрещення – не позбавлення від тілесної нечистоти, а обітниця доброго сумління Богові, – і нині вас спасає».
_____6. «Коли вони вийшли з води, Господній Дух забрав Филипа».
_____7. «І багато з коринтян, почувши, увірували й охрестилися».
_____8. «Устань, охрестися та обмий свої гріхи, прикликавши Його Ім’я».
_____9. «Тож ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх».

a. 1 Петра 3:21                      d. Марка 16:16                      g. Дії 22:16
b. До Римлян 6:4                  e. Дії 18:8                               h. Дії 2:38
c. Дії 8:39                               f. Матвія 3:16                        i. Матвія 28:19

Дайте відповіді на питання.

1. Що символізує хрещення?
____________________________________________________________________________________
2. Чому немовляті немає сенсу приймати хрещення?
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
3. Назвіть чотири благословення, обіцяні тим, хто в Христі.
a. __________________________________________________________________________________
b. __________________________________________________________________________________
с. __________________________________________________________________________________
d. ________________________________________________________

1 Cowden, «Christian Worship», pp. 220-221.