- I. Назви Біблії
- А. Слово Боже.
- В. Живі Слова або Слова Бога.
- С. Святе Писання.
- II. Походження Біблії
- А. Що говорить Біблія про своє походження.
- 1. Старий Завіт.
- 2. Новий Завіт.
- В. Докази Божественного походження Біблії.
- 1. Пророцтва, що виконалися.
- 2. Прекрасна цілісність.
- 3. Логічні докази. Богослов
- III. Цінність Біблії
- А. Її цінність для загублених.
- В. Її цінність для спасенних.
- IV. Як читати і розуміти Біблію.
- А. Визначте, хто автор написаного.
- В. До кого звертається Слово?
- С. Про що воно говорить?
- D. Коли воно говорить?
- V. Святість Слова
Біблія – найвидатніша книга у світі. Філософ Томас Карлайл сказав: «Я називаю Біблію однією з найвеличніших праць, написаних пером. Шляхетна книга! Книга для кожного!»
На сьогодні – це світовий бестселер. Протягом останніх 100 років щорічно продавалося два мільйони екземплярів. Біблія перекладена на більш ніж 2000 мов та діалектів.
Політик Олександр Кемпбелл написав:
«Біблія для інтелекту та моралі людства – те саме, що Сонце для планет у нашій системі: основа та джерело світла та життя, духовного та вічного. Усі духовні ідеї, якими керується людство, взяті з Біблії. Як тільки астрономи виявлять незалежну Сонячну систему в природі, тоді філософ знайде духовну концепцію, незалежну від ОДНІЄЇ КРАЩОЇ КНИГИ».
I. Назви Біблії
Слово «Біблія» в перекладі з грецької означає «книга». Багато релігій мають колекції сакральних текстів. Для християнина Біблія означає зібрання Писань Старого Завіту і Нового Завіту, визнане основою і авторитетом християнської віри. Існують різні назви Біблії, які розкривають її зміст.
А. Слово Боже.
«Тому ми постійно дякуємо Богові, що, одержавши Послання Боже, від нас почуте, ви прийняли його не як людське слово, а таким, яким воно є насправді – Посланням Божим, що діє у вас, віруючих» (1 до Солунян 2:13, СБСМ). Петро стверджує, що ми народилися «від життєдайного Слова Божого, яке існуватиме вічно» (1 Петра 1:23, СБСМ). Це визначення ідентифікує Біблію як послання чи слово, яке прийшло від Бога.
В. Живі Слова або Слова Бога.
Перший християнський мученик Степан називає закон, даний на горі Синай, «живим словом» (Дії 7:38). Це формулювання також вказує, що це – живе послання живого Бога. Павло називає Біблію «Словом Божим» (До Римлян 3:2). Мойсей сказав Ізраїлю виконувати Божі заповіді та вчити дітей також виконувати їх: «Бо це не пусте слово для вас. Це життя ваше. Цим словом ви будете жити довго в землі, яку ви, перейшовши Йордан, візьмете собі у власність» (Повторення Закону 32:47 , СБСМ, порівняєте До Євреїв 4:12).
С. Святе Писання.
Павло називає старозавітні писання «святим писанням» (До Римлян 1:2, порівняйте 2 до Тимофія 3:15). Саме слово «писання» означає «письмо». Це загальний термін, який використовується для старозавітніх книг нашим Господом та Його апостолами (Матвія 21:42; Марка 14:49; Луки 24:32; Івана 5:39; Дії 18:24; До Римлян 15:4).
II. Походження Біблії
А. Що говорить Біблія про своє походження.
В суді найважливішім доказом, у відношенні автора заповіту є те, що, по суті, говориться у самому заповіті. Якщо в заповіті говориться, що його автором є Джон Браун, потрібні обґрунтовані докази, щоб довести зворотне. Цей принцип справедливий і у визначенні того, хто є справжнім автором Біблії. Давайте поглянемо, що Біблія говорить про свого автора.
1. Старий Завіт.
Кілька сотень разів старозавітні письменники використовують такі вирази, як «І сказав Господь», «Єгова сказав» тощо (Вихід 24:12, 25:1; Езекиїль (5:5-11). Давид говорить в 2 Самуїла 23:2: «В мені Господній Дух заговорив, Його словами мовить мій язик» (СБСМ). Єремія описує своє покликання до пророцтва наступним чином: «Тоді Господь простягнув руку й торкнувся уст моїх, сказавши: «Я вклав Мої слова до уст твоїх» (Єремії 1:9, СБСМ).
Апостол Павло, говорячи про старозавітні Писання, сказав з приводу їх богонатхненності: «Усе Писання богонатхненне й корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності, щоби Божа людина була досконала, на всяке добре діло готова» (2 до Тимофія 3:16-17, Турконяк). Апостол Петро повідомляє нам, що пророки Старого Завіту не творили власних послань: «Бо ніяке пророцтво не прийшло з волі людини. Ні, люди, натхнені Святим Духом, висловлювали послання Божі» (2 Петра 1:21, СБСМ). Відомо, що Ісус і апостоли завжди вважали Старий Завіт одкровенням від Бога.
2. Новий Завіт.
Не лише автори Старого Завіту заявляли, що їхнє послання надійшло від Бога. Автори Нового Завіту також стверджували, що їхнє послання походило від Бога. У Посланні до Галатів 1:11-12 Павло сказав: «Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що Добра Звістка, яку я вам проповідував – не від людей. Бо я прийняв її не від людини, і не людина мене навчила її, але Ісус Христос явив її мені» (СБСМ).
Тобто апостол, як і пророки Старого Завіту, стверджує, що його слова передають Божу волю. Петро зауважує, що у посланнях Павла є багато незрозумілих місць, і неосвічені й нестійкі люди спотворюють їх, «як інші Писання» (2 Петра 3:16, курсив мій). Слово «Писання», що використовується тут, вказує на особливий вид текстів, які вважалися богонатхненними. Вислів «інші Писання» показує, що Петро ставить твори Павла в один ряд із Старим Завітом.
Ісус сказав Своїм апостолам: «Та й Помічник, Дух Святий, Якого Отець пошле в ім’я Моє, навчить вас усього. Він нагадає вам усе, що Я казав» (Івана 14:26, порівняйте Матвія 10:19-20). Павло похвалив братів у Фессалоніках за те, що вони прийняли його звістку «не як людське слово, а таким, яким воно є насправді» (1 до Солунян 2:13).
Все це одностайно свідчить про те, що автором Біблії є Бог. Тексти були записані людьми, натхненними Святим Духом.
В. Докази Божественного походження Біблії.
1. Пророцтва, що виконалися.
Виконання пророцтв – один із головних доказів богонатхненності Біблії. У ній точно передбачаються події, які відбудуться через сотні років. Виконання пророцтв є переконливим доказом того, що пророк має надприродний дар. Звичайно, іноді можна щось вгадати і випадково, проте коли точно збуваються десятки пророцтв, можливість випадкового збігу відпадає.
Нижче наведено неповний список пророцтв про Ісуса та їх виконання у Новому Завіті.
Пророцтво | Виконання | ||
1. | Місце народження Ісуса | Михея 5:2 | Луки 2:1-7 |
2. | Пророцтво про Його попередника | Ісаї 40:3; Малахії 4:5 | Матвія 3:1-3; 11:11-14 |
3. | Його зрадив Юда | Псалом 41:10 | Івана 13:18; Луки 22:47-48 |
4. | Він помер разом з розбійниками | Ісаї 53:9, 12 | Луки 23:33 |
5. | Кістки Його не зламаються | Псалом 33:21 (Турконяк) | Івана 19:31-37 |
6. | Його поховала багата людина | Ісаї 53:9 | Матвія 27:57-60 |
7. | Пророцтво про Його воскресіння | Псалом 16:10 | Матвія 28:1-6 |
Ці та багато інших пророцтв Старого Завіту красномовно свідчать про Божий дар авторів Біблії.
2. Прекрасна цілісність.
Біблійні тексти писали протягом 1500 років на трьох континентах, трьома різними мовами приблизно 40 осіб. Серед них були пастухи та царі, землероби та лікарі. 66 окремих книг, що складають Біблію, охоплюють усі можливі теми. Але, за своєю суттю, це єдина книга! Як таке можливо?
Така цілісність властива великому симфонічному оркестру. Він може складатися з багатьох музикантів, що володіють різними інструментами. Але їхня спільна гра створює велику гармонію, оскільки спрямовує та контролює музикантів головний розум – диригент. Створена Богом велика ораторія виповнюється вже понад 1000 років, і коли один музикант замовкає, інший підхоплює ноти і грандіозна симфонія продовжує звучати.
Геніальний твір породжує питання. Кожен музикант вигадував власну мелодію та грав її на свій розсуд? Чи за всім цим стояв один композитор та режисер? Відповіді криються у цілісності Біблії: Бог є істинним автором Біблії, і Він спрямовував кожного письменника, надихаючи його Святим Духом.
3. Логічні докази. Богослов
Джон Веслі знайшов дуже короткий, але цікавий спосіб довести, що Біблія – від Бога. Він висловив припущення, що Біблію могли створити або праведники з ангелами, або грішники з бісами, або сам Господь Бог. Далі він дійшов висновку, що перше і друге припущення неможливі.
(а) Біблію не могли створити праведники з ангелами, бо їм довелося б щоразу брехати в тих місцях, де говориться: «Так говорить Господь», оскільки ця фраза спростовувала б їхнє авторство.
(b) Біблію не могли створити грішники з бісами, оскільки вони не стали б писати книгу, яка вимагає виконання обов’язків, забороняє гріх, а їхні власні душі прирікає вічність горіти в пеклі.
(с) Отже, Біблія могла бути лише від Бога.
III. Цінність Біблії
Наскільки важливою є Біблія для християнина? Яка її цінність для загубленого? Ми, ті, хто вірить у неї, знаємо, що вона має значення для обох.
А. Її цінність для загублених.
В Писанні говориться:
1. Ми народжені словом. «Ви відродилися не від насіння тлінного, а від життєдайного Слова Божого, яке існуватиме вічно» (1 Петра 1:23, СБСМ). Яків говорить: «Він забажав і породив нас Словом істини, щоб ми стали наче початком Його творіння» (Якова 1:18, Турконяк).
2. Ми врятовані Словом. «Тому, відкинувши всяку нечистоту і рештки злоби, з лагідністю прийміть посіяне Слово, що може спасти ваші душі» (Якова 1:21, Турконяк).
3. Віра приходить через Слово. «Тому віра – від слухання, а слухання – через Слово Христа» (До Римлян 10:17, Турконяк).
Ми знаємо, що Христос рятує нас. Біблія, однак, є джерелом нашого знання про Христа та Його рятівну силу. Без Слова не було б знання про Його спокутну любов і, отже, не було б ні віри, ні послуху з боку людини. Саме тому Біблія каже, що ми врятовані через Слово. Це шлях, який Бог використовує, щоб привести нас до Христа.
В. Її цінність для спасенних.
Для християнина Біблія є незамінною. Є багато сфер, у яких Писання є цінним для життя християнина.
1. Біблія – це засіб духовного росту. «І, як новонароджені немовлята, жадайте чистого духовного молока, щоб на ньому ви зросли для спасіння» (1 Петра 2:2, Турконяк). Біблія для духу людського – те ж саме, що їжа для фізичного тіла. Це – їжа для душі. Ісус сказав: «Не хлібом одним живе людина, а кожним словом, сказаним устами Божими» (Матвія 4:4, СБСМ). Той, хто нехтує вивченням Слова, слабшає духовно. Павло сказав старшим ефеським: «А тепер доручаю вас Богу і Слову Його милості. Слово Господнє може укріпити вас і дати вам спадщину милості Божій серед усіх людей святих» (Дії 20:32, СБСМ).
2. Словом Божим віруючі очищуються від скверни гріха. Ісус сказав апостолам: «Ви вже очистилися вченням, що приніс Я вам» (Івана 15:3, СБСМ). Ми знаємо, що саме кров Христа очищає нас від усякого гріха (1 Івана 1:7; До Євреїв 9:14). Однак саме через Слово, знання та послух йому ми очищаємося Його кров’ю. Псалмоспівець запитав і дав відповідь: «А де той шлях, що юнака до чистоти веде? Дотримання Твоїх наказів!» (Псалом 119:9, СБСМ).
Слово – це засіб, за допомогою якого ми зберігаємо духовну чистоту та внутрішньо змінюємося, перетворюємося, наближаючись до Христа. Ісус благав Отця: «Освяти їх істиною [Своєю]! Твоє Слово – то істина» (Івана 17:17, Турконяк).
Я десь прочитав: «Або ця Книга вбереже вас від гріха, або гріх не допустить вас до цієї Книги».
3. Словом Божим християни здатні протистояти атакам сатани. Коли сатана спокушав Ісуса в пустелі, наш Господь відбивав кожен удар за допомогою Слова Божого (Матвія 4:1-11). Павло сказав ефесянам: «Зодягніться у всю Божу зброю, щоб ви могли протистати підступності диявола… візьміть шолом спасіння і духовний меч, яким є Боже Слово» (До Ефесян 6:11, 17, Турконяк). Біблія – це меч християнина у духовній битві проти гріха. Шлях до перемоги у цій війні вказує нам Псалмоспівець: «Я заховав Твої слова у своєму серці, щоб не згрішити мені проти Тебе» (Псалом 118:11, Турконяк).
4. Глибоке знання Слова надає впевненості та мужності борцю за спасіння душі. Ось характерний приклад. Якийсь чоловік дотримувався атеїстичних поглядів, чим збентежував багатьох місцевих проповідників. Якось до міста приїхав місіонер, щоб провести євангельські збори. Людина, яка відкидає Бога, також вирушила на зустріч, маючи намір публічно «вбити» проповідника. Невіруючий підготував «вбивчі» аргументи, але місіонер, відповідаючи на запитання, парирував фразою: «Так говорить Господь». Роздратований і збентежений, атеїст покинув збори. Наступного дня його друг поцікавився результатами дебатів. Він відповів: «Не дуже добре. Я пішов туди не для того, щоб сперечатися з Всемогутнім Богом».
IV. Як читати і розуміти Біблію.
Єгова є Богом мудрості. Його одкровення – Книга знання. Бог запрошує людину до серйозної розмови: «Приходьте і порозмовляємо, – говорить Господь» (Ісаї 1:18, Турконяк). Якщо це так, то до Слова Божого слід підходити так само вдумливо, як і до будь-якої книги знань. Ось основні правила, знання та дотримання яких дозволять вам краще розуміти Біблію.
А. Визначте, хто автор написаного.
Це може бути Бог або сатана, або ослиця Валаама, або безумець. Щоб правильно розуміти зміст, слід знати, кому належить те чи інше твердження.
В. До кого звертається Слово?
Слово говорить до християнина чи загубленого грішника? Сенс фрази може бути різним залежно від того, до кого звертається Слово.
С. Про що воно говорить?
Який контекст – що передує і що слідує за цим уривком? Це просте правило проллє світло на багато складних місць Писання.
D. Коли воно говорить?
Зверніть увагу, до якого періоду часу відноситься текст: до епохи патріархів, часів Мойсея чи подій християнської ери? У кожен із цих періодів Бог по-різному будував Свої стосунки з людьми. Для християнина важливо постійно дотримуватися Божих настанов. Це є найважливішим.
V. Святість Слова
Оскільки Біблія – це одкровення від Бога, написане натхненними Святим Духом людьми, до неї слід відноситися з найбільшим благоговінням. Сказав Мойсей до Ізраїля: «А тепер, Ізраїлю, слухай постанови та присуди, які я сьогодні навчаю вас виконувати, щоб ви жили й, увійшовши, заволоділи землею, яку Господь, Бог ваших батьків, дає вам. Не додавайте нічого до слова, яке я вам заповідаю, і не відіймайте нічого від нього. Дотримуйтесь заповідей Господа, вашого Бога, які я сьогодні вам заповідаю» (Повторення Закону 4:1-2, Турконяк).
Схожа ідея міститься і в останній біблійній настанові. «Тому що свідчу кожному, хто чує слова пророцтва, які в цій книзі. Коли хто додасть до них, то Бог накладе на нього кари, записані в цій книзі. А коли хто відійме від слів цього пророцтва, які в книзі, у того Бог забере його частку з дерева життя і зі святого міста, про які записано в цій книзі» (Об’явлення 22:18-19, Турконяк).
Намагаючись додати або відняти, або нехтуючи Словом Божим, людина наражає себе на велику небезпеку. Коли всі люди постануть перед великим престолом, це Слово стане законом, за яким судитимуть кожного. Якщо ми будемо слухняні Божому Слову сьогодні – воно спасе нас. Давайте прислухаємося до слів апостола Павла і дозволимо Слову Христовому рясно зростати в наших душах (див. до Колосян 3:16).
Питання до уроку «Біблія»
ЗАПОВНІТЬ ПРОПУСКИ
1. Слово «Біблія» означає ___________________________________________________________________________.
2. Пророцтво – це ___________________________________________________________________________________.
3. Що є найважливішим доказом під час встановлення авторства документу?
________________________________________________________________________________________________________.
4. Біблію писали впродовж ________________ років на _____________ континентах ____________ людей.
5. Джон Веслі припускав, що існує п’ять варіантів авторства Біблії. Перерахуйте їх.
а.___________________________b._______________________________ c.___________________________________________
d.___________________________е.________________________________
6. Перерахуйте благодіяння, які Слово приносить віруючому.
а.________________________________________________________________________________________________________
b.________________________________________________________________________________________________________
c ________________________________________________________________________________________________________
7. Які благословення Слово приносить загубленим?
а._________________________________________________________________________________________________________
b._________________________________________________________________________________________________________
c _________________________________________________________________________________________________________
8. Назвіть правила, які сприяють правильному розумінню Біблії.
а._________________________________________________________________________________________________________
b._________________________________________________________________________________________________________
c _________________________________________________________________________________________________________
d._________________________________________________________________________________________________________