Найважливішою істиною, яку містить Біблія, є пророцтво про повернення нашого Господа на землю. Його Перше пришестя давало людству шанс на порятунок. Вдруге Він прийде, щоб прийняти тих, хто вірою і послухом заслужив на це спасіння (див. до Євреїв 7:28).

Біблія з особливою увагою свідчить про значущість Другого Пришестя. Дослідники підрахували, що цій темі присвячено п’яту частину Нового Завіту. Про повернення говорять чотири притчі Ісуса. Характерний приклад того, яке значення надається цій події, міститься у Першому посланні до Солунян. Кожен розділ Павло завершує згадкою про повернення Господа (1 до Солунян 1:10; 2:19; 3:13; 4:15-18; 5:23). Вивчаючи послання, солуняни дійшли висновку, що Друге пришестя відбудеться найближчим часом, і апостолу довелося написати ще одне послання, щоб роз’яснити непорозуміння.

Вивчаючи Новий Завіт, ви обов’язково помітите: у мисленні ранньої церкви це вчення посідало життєво важливе місце.

І. Впевненість в Його Пришесті

А. Деякі сумніваються в Його Поверненні.

У Новому Завіті ясно йдеться про те, що Христос знову прийде. Це велике очікування всіх істинних християн. Однак є й ті, хто не вірить, що Він знову прийде на Землю особисто. Про те, що обов’язково будуть ті, хто буде сумніватися, попереджає Петро: «Знайте насамперед те, що в останні дні прийдуть з насмішками кепкуни, які живуть за власними пожаданнями, і скажуть: Де обітниця Його приходу? Адже відколи упокоїлися батьки, усе залишається так, як від початку творення» (2 Петра 3:3-4, Турконяк).

Оскільки пришестя не відбулося тут і зараз, багато хто зробив висновок, що Він ніколи не прийде. Такий же невірний висновок, на свою біду, робить і недбайливий домоправитель – персонаж притчі, яку розповів Ісус (див. Матвія 24:45-51).

Крім тих, хто відкидає думку про те, що Ісус повернеться, є й інші, які намагаються пояснити, чому це неможливо.

Деякі богослови вважають, що в міру того, як Євангеліє Христа досягатиме все більшої і більшої кількості людей, це і буде, у певному сенсі, виконанням Його обіцянки повернутися. Приходом Христа, на їхню думку, стане Його присутність у серці кожної людини. Версія гарна, але вона суперечить Новому Завіту.

Інші дослідники стверджують, що духовне Пришестя Ісуса вже відбулося. Щодо цієї версії слід зазначити, що Христос постійно духовно спілкується зі Своєю церквою. Його перші слова після Воскресіння були: «Я з вами по всі дні аж до кінця віку! [Амінь]» (Матвія 28:20, Турконяк). Біблія вчить, що Христос зійшов до апостолів у день П’ятидесятниці у вигляді Духа (див. Дії 2), а при Другому пришесті Він з’явиться особисто.

В. Докази Його Другого пришестя.

Святе Письмо чітко доводить, що Ісус знову прийде на Землю. Наприклад, у Посланні до Євреїв 10:37 говориться: «Прийде Той, Хто йде, – і не забариться» (Турконяк). Про Друге пришестя Христа пророкував Даниїл у Старому Завіті задовго до Першого пришестя, описаного в Новому Завіті: «Я бачив у видінні вночі, аж ось з небесними хмарами, наче людський син, що приходить, наче прийшов до Стародавнього днями, і перед Нього його привели» (Даниїла 7:13, Турконяк). Однак у Старому Завіті згадки про Друге пришестя нечисленні і дещо розпливчасті. Тільки Новий Завіт дає чітке уявлення про цю велику подію. Докази Другого пришестя Христа можна згрупувати за смисловими блоками.

1. Обіцянка самого Ісуса.

Він сказав синедріону: «ви побачите Сина Людського, Який буде сидіти праворуч Сили та прийде на хмарах небесних» (див. Матвія 26:64, Турконяк). Раніше Він дав ту ж обітницю учням: «І тоді з’явиться ознака Сина Людського на небі, і заголосять усі племена землі, і побачать Сина Людського, Який іде на хмарах небесних з великою силою і славою» (Матвія 24:30, Турконяк). Прекрасно сказано в Івана 14:3: «І коли піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до Себе, щоби де Я, там і ви були» (Турконяк). Через багато років після повернення на небо, Ісус через апостола Івана знову передав на Землю звістку: «Ось Я незабаром приходжу, і Моя нагорода зі Мною, щоб віддати кожному за його вчинками» (Об’явлення 22:12, Турконяк). Біблія завершується словами: «Каже Той, Хто свідчить це: Так, незабаром приходжу! Амінь! [Так], прийди, Господи Ісусе!» (Об’явлення 22:20, Турконяк).

Ісус неодноразово наголошував: «Небо і земля проминуть, а Мої слова не проминуть» (Матвія 24:35, Турконяк). Тому, якщо Господь сказав, що прийде знову, ми можемо бути впевнені: Він дотримає Своє слово.

2. Свідоцтво янголів.

Коли апостоли стояли на Оливковій горі, спостерігаючи, як Учитель підноситься на небо, раптово «два мужі в білих одежах постали перед ними». Мабуть, це були янголи. Вони звернулися до апостолів зі словами: «Галилейські мужі, чого стоїте і вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, коли Він відходив на небо» (Дії 1:10-11, Турконяк). Писання повідомляє, що янголи супроводжуватимуть Ісуса і в момент Його Приходу. Отже, заяви янголів заслуговують на довіру.

3. Свідоцтво апостолів.

Петро дуже емоційно говорить про Пришестя Господа, спростовуючи докази тих, хто це заперечує. Апостол стверджує, що Господь не зволікає з виконанням Своєї обіцянки повернутися, але висловлює довготерпіння, оскільки не бажає, щоб хтось загинув і дає всім можливість прийти до покаяння (див. 2 Петра 3:1-14). І нарешті: «А Господній день прийде, мов злодій [уночі], коли небо з гуркотом пройде, а розпечені стихії розплавляться, і земля та діла, що на ній, згорять» (2 Петра 3:10, Турконяк; порівняйте Дії 3:19-21; 1 Петра 1:3-13; 4:12-13; 5:4).

До численних свідчень на користь Повернення Христа приєднує свій голос Іван: «Ось Він іде з хмарами! І побачить Його кожне око, і ті, хто Його проколов; і голоситимуть за Ним усі племена землі. Так, амінь!» (Об’явлення 1:7, Турконяк). Далі він умовляє християн: «залишайтеся в Ньому, щоб, коли з’явиться Він, ми мали сміливість і не були засоромлені перед Ним під час Його приходу» (1 Івана 2:28, Турконяк). Апостол висловлює чудову думку: «Тепер ми – Божі діти, але ще не виявилося, що будемо. Знаємо, що коли Він з’явиться, ми будемо подібні до Нього, адже побачимо Його таким, який Він є» (див. 1 Івана 3:2, Турконяк).

Павло більше за інших апостолів стверджував у свідомості християн думку про повернення Господа. Благословенною надією було для Павла Друге пришестя Ісуса Христа, і до усвідомлення цієї події Павло постійно звертав розуми своїх читачів та слухачів:

«Адже самі з певністю знаєте, що день Господній приходить, як злодій уночі» (1 до Солунян 5:2, Турконяк).

«Адже Сам Господь з наказом, при голосі архангела і при Божій сурмі, зійде з неба» (1 до Солунян 4:16, Турконяк).

«І так, як призначено людям один раз померти, а потім суд, так і Христос: один раз приніс Себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння [через віру]» (до Євреїв 9:27-28, Турконяк; порівняйте Дії 17:30-31; до Римлян 2:16; 8:16-25; 13:11; 1 до Коринтян 1:7; 4:5; 11:26; 15:23, 50-52; 3:20; до Колосян 3:1-4; 1 до Солунян 1:9-10; 2:19; 3:11-13; 8; Титу 2:13; Об’явлення 6:12-17; 14:14-15; 16:15-21; 20:7-15).

4. Свідоцтво старозавітних пророцтв.

Старий Завіт наповнений невиразними віддзеркаленнями тих подій і явищ, які виявляться в Новому Завіті. Ці ознаки можна назвати аналогіями. Їх зручно простежити з прикладу Скинії. Так, Аарон, перший первосвященник Скинії, був прообразом Христа, нашого Первосвященника (див. до Євреїв 4:14). Щороку, у День Спокути, Аарон входив у Святе Святих із кров’ю жертовних тварин, щоб принести її як спокуту за гріхи народу Ізраїлю. Потім він виходив до людей і благословляв їх, запевняючи, що їхні гріхи викуплені (пор. Числа 6:24-26).

Наш великий Первосвященник не приносив жертв за нас на земному Престолі спокути, але ввійшов «в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас» (до Євреїв 9:24, Турконяк). Христос, який приніс Себе в жертву, щоб позбавити людство від гріха, тепер чекає Свого Другого повернення на Землю, щоб урятувати тих, хто належить Йому. Автор Послання до Євреїв говорить про це так: «Так і Христос: один раз приніс Себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння [через віру]» (до Євреїв 9:28, Турконяк). Оскільки Христос вже виконав половину справи, ми можемо бути впевнені, що Він завершить і другу частину.

5. Свідоцтво Вечері Господньої.

Зазвичай ми пов’язуємо Вечерю Господню зі спогадами про Голгофу. Однак так само, як і хрест, Вечеря Господня означає два напрямки. Божий вказівник спрямований як назад, на Голгофу, так і вперед, до Повернення Христа. Про це говорить Павло до коринтян: «Бо щоразу, як тільки будете їсти цей хліб і чашу [цю] пити, ви звіщаєте смерть Господа, аж поки Він прийде» (1 до Коринтян 11:26, Турконяк). Розмірковуючи про Голгофу і любов Божу, що проявляється в принесеній Христом жертві, людина повинна чекати свого повного спасіння, яке настане, коли Христос прийде знову.

Щодня Божі люди повинні нагадувати собі, що вони ще на крок наблизилися до повернення Господа. Ця думка не тільки тішить і надає нових сил, але також пробуджує в людині усвідомлення швидкоплинності життя і необхідності щиро прагнути порятунку загублених душ.

Переконливі докази того, що Христос знову прийде до нас, дають душевний спокій. Добре сказав з цього приводу апостол Петро: «Адже ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадками, але будучи очевидцями Його величі» (2 Петра 1:16, Турконяк). Прислухатимемося і до наступної поради: «Тому, підперезавши стегна вашого розуму, будучи тверезими, повністю покладіть надію на благодать, що приноситься вам у з’явленні Ісуса Христа» (див. 1 Петра 1:13, Турконяк).

ІІ. Яким буде Його Пришестя?

Писання містить багато подробиць того, яким буде Повернення Господа. Назвемо деякі деталі.

А. Друге пришестя буде зримим.

Євангеліє від Луки та Дії апостолів яскраво описують картину Вознесіння Ісуса. Апостоли стояли на Оливковій горі та розмовляли з Христом. Він підняв руки, щоб благословити їх, і в цей момент став підніматися в повітря і зник у хмарі (Луки 24:50-51; Дії 1:9). Далі слідує чітка і ясна вказівка, яка послідувала від янголів, що з’явилися: «Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, коли Він відходив на небо» (Дії 1:10-11, Турконяк). Тобто, Писання чітко і ясно вказує, що Він повернеться так само. А ось що каже книга Об’явлення: «Ось Він іде з хмарами! І побачить Його кожне око, і ті, хто Його проколов» (Об’явлення 1:7, Турконяк). Отже, не треба вдаватися до ворожінь – яким буде Його повернення. З цього приводу Ісус висловився однозначно: «Адже як блискавка виходить зі сходу і з’являється аж на заході, таким буде й прихід Сина Людського» (Матвія 24:27, Турконяк). Ті, хто живе на землі, побачать Його на власні очі!

В. Повернення відбудеться у хмарах.

Хмари завжди займали особливе місце у Божій роботі. У хмарі зійшов Бог на гору Синай (див. Вихід 24:16), і в хмарі спустився на гору Преображення (див. Матвій 17:5). В образі хмари Господь вів синів Ізраїля через пустелю вдень і у вогняному стовпі вночі (див. Вихід 13:21). Бог робить хмари своєю колісницею, – каже Псалом 103:3. У хмарі піднісся Ісус, і в хмарі Він повернеться: «Побачать Сина Людського, Який іде на хмарах небесних з великою силою і славою» (Матвія 24:30). Щоразу, коли я бачу в небі купчасту хмару, я намагаюся побачити в її контурах образ Учителя. Хмари – це безмовне нагадування всім нам, що Ісус прийде знову.

С. В супроводі янголів.

Вперше Ісус з’явився світові немовлям у Вифлеємі, і люди майже не помітили Його появи. Друге Пришестя Ісуса стане тріумфом царя-переможця, і про це дізнається вся Земля.

Вперше Він прийшов у смиренні, вдруге прибуде у славі. Його появу в Єрусалимі на віслюку називають «Тріумфальним в’їздом». Друге пришестя Господа на Землю стане воістину «Тріумфальним поверненням», у супроводі всього небесного воїнства: «Коли прийде Син Людський у Своїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі Своєї слави» (Матвія 25:31, Турконяк). У Другому посланні до Солунян апостол говорить про те, коли «з’явиться з неба Господь Ісус з ангелами Своєї сили» (2 до Солунян 1:7, Турконяк).

Павло стверджує, що «Сам Господь з наказом, при голосі архангела і при Божій сурмі, зійде з неба, – і першими воскреснуть померлі в Христі» (1 до Солунян 4:16, Турконяк). Цей вірш потребує уважного розбору. Ми не знаємо, яким буде характер «наказу»: наказ, заклик чи просто гучний звук. Деякі дослідники вважають, що це буде клич небесного воїнства, що йде разом із Ісусом.

У вищезгаданому вірші говориться, що буде чути голос архангела. Можливо, архангел буде скликати праведників, які живуть на землі, приєднатися до свого Викупителя (див. Матвія 24:31).

Павло також пише, що про Пришестя Христа сповіщатиме «сурма Божа»: «Коли вона просурмить, мерці повстануть нетлінні, і ми перемінимося» (1 до Коринтян 15:52, UMT). Можна припустити, що якщо голос архангела буде закликати врятованих людей, що живуть на момент Пришестя, то звук «останньої сурми» воскресить тих, хто вже помер з вірою в Христа. Про це говорить Сам Господь: «Надходить час, коли всі, хто у могилах лежать, почують голос Сина Людського. Вони повстануть із могил. Всі ті, хто добро робили, воскреснуть для життя вічного, котрі ж чинили зло, встануть, щоб бути засудженими» (Івана 5:28-29, UMT).

Всі разом будуть підняті на хмарах, щоб зустріти Господа в повітрі, і вже завжди будуть з Ним (див. 1 до Солунян 4:17).

D. У супроводі природних катаклізмів.

Планета Земля відреагує на Пришестя свого Творця. Ісус сповіщав: «Відразу по тих днях горя сонце померкне, і місяць не дасть свого світла, і зорі падатимуть з неба, і небесні сили захитаються. І тоді з’явиться ознака Сина Людського на небі» (Матвія 24:29, Турконяк). Послання до Римлян 8:19-22 описує створений світ, який з нетерпінням чекає звільнення від влади тління, щоб отримати ту ж славну свободу, що й діти Божі. Петро підкреслює: ми сподіваємося нових небес і нової Землі, де оселиться праведність (див. 2 Петра 3:13, UMT).

ІІІ. Час Його Пришестя

З того часу, як Христос піднісся до Отця, люди міркують про час Його повернення. Християни першого століття були настільки впевнені, що Він прийде ще за їхнього життя, що деякі кинули всі повсякденні заняття (див. 2 до Солунян 2-3). Проповідник Вільям Міллер визначив Його Пришестя у 1843 році. Пастор Чарльз Рассел вирішив, що це станеться у 1914 році. Едгар Уізенант, інженер у галузі аерокосмічної техніки, впевнено виклав «88 причин, чому піднесення буде 1988 року». Тепер вже зрозуміло, що всі ці передбачення виявились помилковими.

Характерний казус стався кілька років тому. Якась ініціативна група звернулася до помічника головного поштмейстера Вашингтона із проханням випустити пам’ятну марку до Другого пришестя Христа. Клерк був приголомшений незвичайним проханням, проте знайшов, що відповісти: «Якщо ви повідомите мені точний час і місце, я все підготую». Діалог не отримав подальшого розвитку. Однак, коли ця історія з’явилася в газетах, поштове відомство отримало кілька десятків листів, автори яких повідомляли, що достовірно знають час і місце великої події. Але, оскільки дати варіювалися протягом найближчої тисячі років, та й з місцями був суцільний різнобій, з випуском марки вирішили почекати.

Біблія однозначно стверджує, що Друге пришестя Христа відбудеться. Однак день і час Його Повернення у Писанні ви не знайдете. Сам Господь вирішив це запитання, сказавши: «Про той же день або годину не знає ніхто: ні ангели на небі, ні Син, а тільки Отець» (Марка 13:32, Турконяк). Апостолам Ісус сказав, як відрізав: «Вам не дано знати часи чи дні, що Отець встановив Своєю владою» (Дії 1:7, UMT). Якщо про «часи чи дні» не знають ні янголи, ні апостоли, ні Син, то як це може знати людина?

Втім, апостоли нагадують нам про надзвичайно важливу обставину: день Господа прийде несподівано, як злодій (див. 2 Петра 3:10, 1 до Солунян 5:2,4). Несподіване, але дуже образне життєве порівняння дає ясно зрозуміти, що Христос нагряне у світ раптово і застане людей зненацька.

Тому людина має як слід підготуватися до Повернення Господа – найголовнішої події у своєму житті.

IV. Підготовка християнина до Повернення Господа

Перебуваючи в абсолютній впевненості у Поверненні Христа, християнин повинен запитати себе: як слід готуватися до цієї події? Усвідомлення думки про неминучу зустріч з Господом вплине на мислення і повсякденне життя людини, яке повною мірою відповідає християнському вченню.

У той самий час, багато хто заявляє, що вірить у Друге пришестя, але при цьому перебувають у стані апатії або мрійливої чарівності. Безперечно, справжня причина розбіжності слів із справами в деяких нібито віруючих полягає саме в тому, що насправді вони не вірять по-справжньому.

Писання вчить, що у життя істинних християн віра у Друге пришестя Христа вносить чимало благословенних змін. Ось деякі з них.

А. Уникати мирських спокус.

Наставляючи «справжнього сина за спільною вірою», Павло каже: «Божа благодать; вона навчає нас, щоб, відрікшись безбожності й світських пожадань, ми жили чесно, праведно і побожно в теперішньому віці, очікуючи блаженної надії і появи слави великого Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа» (Титу 2:12-13, Турконяк).

Аналогічну думку висловлює Іван: «Не любіть світу, ні того, що у світі: коли хто любить світ, у тому немає любові Отця. Адже все, що у світі, це: пожадливість тіла, пожадливість очей і життєва гордість; це не від Отця, а від світу. Проминає і світ, і його пожадання, а той, хто виконує Божу волю, – залишається вічно» (1 Івана 2:15-17, Турконяк).

Йому вторить Петро: «А Господній день прийде… і земля та діла, що на ній, згорять. Коли все це таким чином буде знищене, то якими треба бути у святому житті й у побожності вам, котрі чекаєте й прагнете приходу Божого дня, під час якого небо, охоплене полум’ям, зникне, а розжарені стихії розплавляться?» (2 Петра 3:10-12, Турконяк).

Думки, що висловлюються апостолами, цілком логічні. Адже якщо за Другого пришестя «земля та діла, що на ній, згорять», то очевидно, що людині немає сенсу панічно хапатися за те, що Бог прирік на знищення. Тому нам слід рішуче відмежуватися від грішного світу, що перебуває під Божим прокляттям. Розсудлива людина тримається подалі від занедбаної будівлі, розуміючи, що вона може будь-якої миті впасти їй на голову. Подібним чином праведники Божі повинні остерігатися спокус мирського життя, яке обрушиться при Поверненні Христа.

«Згадайте дружину Лота» – говорить Христос учням (Луки 17:32). Це дуже серйозне попередження. Щоб осмислити його, звернемося до оповідання в Бутті 19:15-26. Янголи почали квапити Лота, щоб він із сім’єю вчасно залишив приречений на знищення Содом. Однак Лот зволікав, і тоді янголи рішуче схопили всіх його домочадців та перенесли у безпечне місце. «І сталося, коли вивели їх звідти, то сказали: Рятуй свою душу! Не оглядайся назад і не зупиняйся ніде… щоби раптом ти не був захоплений. А його дружина озирнулася назад – і стала соляним стовпом» (Турконяк).

Озирнувшись назад, жінка вчинила три гріхи: непослух, сумнів і найголовніший – прихильність до загубленого у злочинах, але такого дорогого їй світу.

У чому виявляється ця прихильність у нас? Ми прагнемо до мирського більше, ніж до Божого. Ми отримуємо більшу радість і задоволення в гріховному, ніж у праведному. Ми намагаємося бути християнами лише через страх суду Божого. Та ось тільки «любов світу – це ворожнеча проти Бога» (Якова 4:4, Турконяк).

В. Дотримуватись чистоти душі.

У Петра читаємо: «Тому, улюблені, очікуючи цього, постарайтеся, щоб Він знайшов вас у мирі, чистими і незаплямованими» (2 Петра 3:14, Турконяк). Про те саме говорить Іван: «Улюблені! Тепер ми – Божі діти, але ще не виявилося, що будемо. Знаємо, що коли Він з’явиться, ми будемо подібні до Нього, адже побачимо Його таким, який Він є» (1 Івана 3:2, Турконяк). Характеризуючи практичні наслідки цієї надії, апостол зазначає: «І кожний, хто має цю надію на Нього, очищає себе, як і Він чистий» (1 Івана 3:3, Турконяк).

Отже, в очікуванні Пришестя Христа слід прагнути звільнення від «безбожності і мирських похотей» – низинних пристрастей, і в той же час ми повинні «цнотливо, праведно і благочестиво» жити «в нинішньому столітті», в передчутті «блаженної надії» (див. Титу 2:12-13, Турконяк).

Очікування Повернення Христа висуває до способу життя християнина цілком конкретні вимоги. Ось деякі з них:

1. Сердечна щирість.

Павло молиться, щоб люди були чистими та непорочними в День Христа і принесли плід праведності, який з’являється через Ісуса Христа для прославлення Бога і хвали Йому (див. до Филип’ян 1:10-11).

2. Тілесна тверезість.

Павло нагадує: «День Господній приходить, як злодій уночі… Тож не спімо, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі» (1 до Солунян 5:2,6, Турконяк). Вочевидь, що фразу «будьмо тверезі» у цьому випадку слід розуміти буквально, як протилежне слову «пиячити». Страшно навіть уявити, що людина під впливом алкоголю буде не в собі у великий день Пришестя. Проте Господь вважав за необхідне застерегти нас від жахливого гріха: «Стережіться, щоб ваші серця не обтяжувалися ненаситністю, пияцтвом і життєвими клопотами, і щоб не надійшов на вас той день несподівано» (Луки 21:34, Турконяк). Який жах – перебувати в тваринному стані в годину Його Пришестя! Християнин, що чекає свого Господа, нехай буде тверезим.

3. Незлобливість, добродушність.

Павло вмовляє народ: «Нехай ваша лагідність стане відомою всім людям. Господь близько!» (до Филип’ян 4:5, Турконяк).

4. Терплячість.

Автор Послання до Євреїв каже: «Вам потрібна терпеливість, щоб виконати Божу волю і одержати обітницю. Адже ще трохи, дуже недовго – і прийде Той, Хто йде, – і не забариться» (до Євреїв 10:36-37, Турконяк). Терпіння – це якість, схожа на стійкість, непохитність, здатність винести будь-які негаразди в очікуванні Його Пришестя. Петро закликає християн покірно переносити будь-які гоніння, щоб «випробування вашої віри – набагато ціннішої за золото, яке гине, хоч і випробовується у вогні, – виявилося для похвали, слави і честі при з’явленні Ісуса Христа» (1 Петра 1:7, Турконяк).

5. Вірність.

В очікуванні Пришестя Господа перевіряється, наскільки пересічний член громади вірний керівникам церкви, поставленим опікуватися Божим стадом. «І коли з’явиться Архипастир, одержите нев’янучий вінець слави» (1 Петра 5:4, Турконяк).

С. Бути пильним.

Не менше 50 разів автори Нового Завіту закликають людей «пильнувати» повернення Господа. «Отже, пильнуйте, бо не знаєте, якого дня прийде ваш Господь» (Матвія 24:42, Турконяк). «Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, [коли Син Людський прийде]» (Матвія 25:13, Турконяк). «А що Я вам кажу, кажу всім: Пильнуйте!» (Марка 13:37, Турконяк). Петро повторює слова свого Господа, коли наполягає на тому, що це добре, коли ми, як християни «чекаєте й прагнете приходу Божого дня» (2 Петра 3:12, Турконяк; порівняйте Луки 21:7-36; до Филип’ян 3:20-21; 1 до Коринтян 1:7; 1 до Солунян 1:10; 2 до Солунян 3:5).

Пильність християнина безпосередньо пов’язана з його вірою. Він вірить у Пришестя Господа, тому пильнує, чекаючи на Його прихід. «Блаженна надія» про повернення Спасителя з небес надає нам мужності, коли ми обстоюємо наші переконання. Справжній віруючий чинитиме так, як сказав Павло: «Ненавидьте зло, шукайте добра» (до Римлян 12:9, Турконяк), сподіваючись на милості та благословення, які Христос принесе з Собою.

D. Діяти.

Пришестя Христа – головна теза, яку використовує Павло, переконуючи Тимофія проповідувати щиро й повно: «[Тому] свідчу перед Богом та Ісусом Христом, Який має судити живих і мертвих підчас Свого приходу і у Своєму Царстві. Проповідуй Слово, утверджуй за сприятливих і несприятливих обставин, докоряй, потішай, закликай – з усякою терпеливістю і повчанням» (див. 2 до Тимофія 4:1-2, Турконяк).

Сенс притчі про таланти (див. Матвія 25), розказаний Ісусом, полягає в тому, що Господь повернеться і вимагатиме звіту. Мораль притчі про мудрого домоправителя і його підлеглих несе фраза: «Блаженний той раб, якого пан, коли прийде, знайде, що чинить так» (Луки 12:43, Турконяк). Коли ми станемо перед Суддею Всесвіту, ми захочемо почути, як Він скаже: «Молодець». Але навряд чи ми заслужимо похвали, якщо за життя чинили погано.

Християни завжди чекали, що Ісус повернеться за їхнього життя. Так і має бути. Очікування Його Пришестя спонукає християнина жити праведно, пильнувати і старанно трудитися. Якось Христос обов’язково прийде. Ми маємо бути до цього готові.

Якось із золотим світанком Ісус прийде,
І звістку про радість нам принесе.
Він сповістить перемогу в небесній блакиті
Якось із золотим світанком – тобі і мені.

Питання до уроку «Пришестя Господа»

ПРАВДА або НЕПРАВДА

,_____1. У Новому Завіті дуже мало говориться про Друге пришестя.
_____2. Біблія каже, що Ісус прийде «як злодій вночі».
_____3. Вдруге Христос прийде сам.
_____4. При Пришесті Ісуса праведники воскреснуть.
_____5. Ісус сказав, що ніхто, крім Нього та Батька, не знає часу Його повернення.
_____6. Людина здатна визначити дату Повернення Христа.
_____7. Повернення Ісуса буде духовним, а не видимим.
_____8. Петро пророкував, що багато хто заперечуватиме, що Христос прийде знову.
_____9. Говориться, що хмари – це Божа колісниця.
_____10. Немає потреби чекати на Повернення Христа, оскільки ми не знаємо, коли воно станеться.

ДОПОВНІТЬ

1. Перерахуйте три основні висновки, до яких підштовхує віра у Друге Пришестя.

a. _______________________________________________________
b. _______________________________________________________
c. _______________________________________________________

2. Які християнські риси повинні проявлятися в людині, яка вірить у Друге Пришестя?

_________________________________________________________
_________________________________________________________

3. Перелічіть три свідчення про Повернення Христа.

a. _______________________________________________________
b. _______________________________________________________
c. _______________________________________________________

4. Яким буде Його Пришестя?

_________________________________________________________
_________________________________________________________