Чи існує Бог? Якщо так, то який Він? Чи дбає Він про нас? Що Він вимагає від нас? Такими є питання, з якими стикаються всі люди. Відповіді на них визначать напрямок і мету кожного життя.

I. Докази існування Бога

А. Біблія відкриває нам Його

Біблія не намагається довести існування Бога. З першим твердженням «На початку створив Бог…» (Буття 1:1) Біблія приймає існування Бога як непорушний факт, а людина, що не вірить в цю істину, порівнюється з дурнем: «Безумний говорить у серці своїм: «Нема Бога!»» (Псалом 13:1). Тим самим підкреслюється, що тільки абсолютно неосвічена людина, нездатна мислити, може заперечувати факт існування Бога, і то не явно, а таємно, «в серці».

Біблія виходить з того, що докази існування Бога настільки переконливі, що жодна розсудлива людина не стане заперечувати Його існування.

Проте для тих, хто не приймає біблейське вчення про Бога, стає необхідним привести додаткові докази Його існування.

В. Здоровий глузд говорить про Нього

Закон причин та наслідків вимагає, щоб за кожним наслідком стояла причина. Що є причиною виникнення світу, який оточує нас? Чи міг наш світ з’явитися раптом, без будь-якої причини, волею випадку? Невже порожнеча здатна щось створити? Або ж існує вищий розум, який ми називаємо Богом? Здоровий глузд тут на боці Бога, і Біблія повторює за ним: «Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, – то Бог» (До євреїв 3:4).

С. Складність світобудови вказує на Нього

Милуючись красивим будинком, ми розуміємо, що його створив мудрий архітектор. Слухаючи чудову музику, ми дякуємо талановитому композиторові. Дивлячись на нашу планету, ми усвідомлюємо, що у неї є Творець. Вчені вирахували вагу Землі – 6 570 000 000 000 000 000 000 (шість секстильйонів 570 квінтильйонів) тонн, визначили її розміри: 12 874 км у діаметрі та 40 233 км у колі. І ось, незважаючи на такі величезні параметри, Земля рухається точніше, ніж найточніший у світі годинник. За річний період свого обертання навколо Сонця Земля проходить понад 957 561 517 км. При цьому час, необхідний для величезної подорожі, не змінюється на жодну секунду! І так триває вже тисячі років. Як це пояснити? Найбільш розумна відповідь: всемогутній Бог, що створив Всесвіт, мудро управляє його життям.

D. Природа демонструє Його

Псалмоспівець проголошує: «Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід» (Псалом 18:2). Павло в Посланні до римлян 1:20 продовжує: «Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання». Світ, що оточує нас, переконливо показує, що Бог існує, і що Він всемогутній і мудрий.

Люди, які заперечують цю обставину, не мають виправдання своїй зневірі. Колись мені впала в око сентенція: «Навіть якщо слово «Бог» було б написане на кожному деревному листі, накреслене на кожній хмарі, вибите на кожному камені, то й тоді свідчення існування Бога не стали б очевиднішими, ніж вони є наразі».

Коли людина розмірковує про доцільність світу, в якому живе, то в її міркуваннях після слова «отже» завжди йтиме фраза «є Бог».

Е. Інтуїція вимагає Його

Людина інтуїтивно розпізнає вищу істоту і прагне поклонятися їй. Це стосується і до язичників, що поклоняються ідолам. Перебуваючи в Афінах, апостол Павло побачив «жертівника, що на ньому написано: «Незнаному Богові»» (Дiї 17:23). Звідки люди отримали уявлення про Всевишнього? Той факт, що людина – єдина зі всього створеного світу – є істотою релігійною, свідчить: ця якість закладена в людину її творцем, Богом.

Атеїст не знайде аргументів, щоб спростувати цю думку.

Нинішнє покоління скептиків відкидає Бога, потопаючи в океані доказів Його існування. З цього приводу згадується вірш Майнота Дж. Севіджа2:

Плакали риби: «О, море, ти де?
Ми чули про хвилі, припливи…
Але чи буває у світі таке,
Таке неописане диво?..»
Крізь водну безодню безліч їх мчить,
І мріють побачити моря блакить.

II. Імена Бога

Найбільш поширене ім’я Бога в Старому Завіті – Яхве або Єгова – в перекладі означає «Той, що існує сам собою». У цьому визначенні криється відповідь на питання, що часто ставиться: звідки взявся Бог? Відповідь полягає в тому, що Бог не був ніким і нічим створений. Він існував, існує та існуватиме вічно Сам Собою. Цей факт складно усвідомити, але саме він вказує, що Бог безмежний. Коли Мойсей запитав Бога про Його ім’я у Виході 3:14, Він відповів: «Я Той, що є. І сказав: «Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас»». «Сущий», «що існує» є ще одним значенням слова Єгова, що означає, що Бог вічний (Псалом 89:2).

У Бутті 1:1 та інших місцях Старого Завіту Бога називають Елохім. Слово означає «сильний» і підкреслює Його всемогутність, особливо у зв’язку зі створенням світу.

Часто в Біблії використовується слово Адонай (у перекладі з івриту «Господь, Владика»), яке вказує на Його владу над людиною, а також над усім творінням.

ІІІ. Характер Бога

Про існування Бога свідчить матеріальний світ Всесвіту. Біблія – одкровення Бога про Себе – розповідає нам, який Бог у Своїй сутності. Назвемо деякі з багатьох рис його характеру.

А. Його Єдність

Є лише один Бог, – каже Біблія. «Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш – Господь один!» (Повторення Закону 6:4).

Проте, Бог єдиний у трьох особах: Отець, Син і Святий Дух (1 Коринтян 8:6; Івана 1:1; Дії 5:3-4). Автори Нового Завіту прийняли думку про триєдність Бога на віру, розуміючи, що людина, обмежена у своїх можливостях, нездатна зрозуміти природу нескінченного Бога.

Певною мірою людина триєдина, як і Бог. Павло каже, що в людині єдині «дух, душа і тіло» (1 Фессалонікійцям 5:23). Людина – це дух і душа, поміщені у тіло. Вона сприймає себе як єдине ціле, але ніхто ще до кінця не усвідомив цей стан. А якщо людина не може зрозуміти свою власну природу, їй не слід дивуватися з нерозуміння природи Бога. Ми приймаємо Його вірою, як і більшість явищ у цьому світі.

В. Його святість

Святість – одна з головних відмінностей між єдиним істинним Богом та богами, вигаданими людиною. Боги, створені людьми, грішні та слабкі, як і їхні творці. Це підтверджує вивчення грецької міфології, яка розповідає про гріховну природу мешканців Олімпу. Мабуть, людина, придумуючи бога, уподібнює її до себе – щоб бог не засуджував людину за гріхи.

У той час, коли Ізраїль був наповнений язичницькими богами безбожної природи, з гори Синай прогримів голос Єгови: «Будьте святі, бо святий Я, – Господь, Бог ваш!» (Левит 19:2). Пророк Ісая бачив у храмі видіння Господа з серафимами, що кликали один до одного: «Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його!» (Ісаї 6:3). Перше прохання до Бога в молитві «Отче наш»: «Нехай святиться Ім’я Твоє» (Матвія 6:9).

Псалмоспівець співав Богові: «Всіх злочинців ненавидиш Ти» (Псалом 5:6). Тільки завдяки своїй святості «Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує» (Якова 1:13).

У жінки, одягненої в білу сукню, вигляд бруду викликає огиду набагато більшу, ніж у грабаря. Чим чистіше душа людини, тим сильніше вона ненавидить гріх. Оскільки Бог є абсолютно святий, Йому ненависний будь-який прояв зла. Зруйнування світу потопом та кінцеве винищення землі вогнем – яскравий вираз відношення святого Бога до гріха.

Слово «святий» у Новому Завіті означає «безгрішний». Кожне дитя Боже, яке живе праведним життям, є святим. Як діти святого Бога, ми покликані бути подібними до Нього. «Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невiдання, але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні, бо написано: «Будьте святі, – Я бо святий»» (1 Петра 1:14-16).

С. Його любов

Любов – найвищий атрибут Бога. «Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!» (1 Івана 4:8). Любов ближче, ніж будь-яка інша характеристика, підходить до опису природи Бога (пор. Ісаї 63:7-9).

Любов Божа виявляється насамперед у тому, що Він послав Христа на землю, щоб врятувати людей (1 Івана 4:9-10). Його любов також видно в тому, що Він приймає в Божу сім’ю тих, хто наслідує Євангеліє (1 Івана 3:1). Його любов перевершує будь-яку любов людини (До римлян 5:6-8).

Ми бачимо Божу любов в Його промислительній турботі про усіх людей, і особливо в Його турботі про тих, хто спокутував свої гріхи (Матвія 5:44-48; До римлян 8:28).

Його любов ми знаходимо і в тому, що Він неодноразово прощає наші гріхи. Цар Єзекія сказав: «Ти стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої» (Ісаї 38:17).

Любов Бога до людей пробуджує у нас любов до Нього у відповідь. «Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив» (1 Івана 4:19). Його любов також спонукає людей любити один одного. «Улюблені, – коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!» (1 Івана 4:11, порівняйте Івана 14:15).

D. Його милосердя

Божа любов є основою Його милосердя, як видно з Івана 3:16. Розвиваючи цю думку, апостол Павло заявляє: «Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, – спасені ви благодаттю, – і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі, щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі» (До Єфесян 2:4-7).

У Біблії тісно пов’язані три великі слова: любов, милосердя і благодать. ЛЮБОВ є основою Його МИЛОСЕРДЯ, і Бог поширює БЛАГОДАТЬ (незаслужену прихильність), тому що Він милостивий.

Найбільшим виразом Божої любові, милосердя та благодаті було те, що Ісус прийшов спокутувати наші гріхи. «Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи» (1 Івана 4:10). Бог міг би дати нам можливість померти грішниками, і так зробив би справедливо. Але Він вирішив бути милостивим і врятувати нас, хоча ми жодним чином цього не заслужили.

Бог постійно виявляє Свою милість, коли відповідає на наші покутні молитви про пробачення. Чуйний Первосвященник Ісус і престол благодаті завжди доступні нам, «щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать» (До євреїв 4:16). Господь «довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття» (2 Петра 3:9). Як дивовижна Його милість!

Е. Його сила – Всемогутність

У Бутті 17:1 Бог каже: «Я Бог Всемогутній». Слово «Всемогутній» означає, що Його силі немає меж. У Одкровенні 19:6 небесні голоси співають: «Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель!». Саме ця безмежна сила дозволила Богові створити світ на початку та підтримувати його сьогодні. Чудеса, про які розповідає Біблія, творилися завдяки Божій силі. Людям важко повірити в історію створення світу та біблейські чудеса, бо вони відкинули всемогутнього Бога. Проте Ісус сказав: «Можливе все Богові» (Матвія 19:26).

F. Його мудрість – Всезнання

Апостол Павло оспівує хвалу Божої мудрості: «О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!» (До римлян 11:33). Знання Бога безмежні: «Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!» (Псалом 146:5).

Бог усезнавець, і жоден факт не приховується від Його уваги: «А вам і волосся все на голові пораховано» (Матвія 10:30). «Бог більший від нашого серця та вiдає все» (1 Івана 3:20).

Богові відомі навіть наші думки. «Ти думку мою розумієш здалека. Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш, бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!» (Псалом 138:2-4).

G. Його всюдисутність

Бог є дух, тому Бог є скрізь, Він завжди поруч. Єгова оголошує: «Чи Я Бог тільки зблизька, говорить Господь, а не Бог і здалека? Якщо заховається хто у криївках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не наповнюю? каже Господь» (Єремії 23:23-24).

Любов і турбота Божа виявляється скрізь (Псалом 138:7-10). «Він недалеко від кожного з нас. Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо» (Дії 17:27-28).

Бог необмежений у часі, бо вічний. Він безмежний у силі, бо всемогутній. Його всезнання означає, що він безмежний у знанні, а Його всюдисутність повідомляє нам, що Він не обмежений простором. «Господь, Бог ваш – Він Бог богiв і Пан панів, Бог великий, сильний та страшний» (Повторення Закону 10:17).

Н. Його вірність

«І ти пізнаєш, що Господь, Бог твій, – Він той Бог, той Бог вірний, що стереже заповіта та милість для тих, хто любить Його, та хто додержує Його заповіді на тисячу поколінь» (Повторення Закону 7:9).

Ми живемо в епоху змін, і створюється враження, що стабільність зникла, і все життя побудоване на хиткому піску. Проте Бог міркує інакше!

Характерне спостереження, яке наводить вчений-природознавець Олександр Гумбольдт, який пережив сильний землетрус. Коли земля під ним захиталася, як човен на хвилях, і почали валитися скелі, він гостро відчув розпач: у світі зникла надійність. Якоїсь миті він подивився вгору і зазначив, що сонце продовжувало світити, і небеса були безтурботні. Як же це нагадує наше життя! На землі все дійсно тече і змінюється, а Бог залишається незмінним.

Давид каже: «Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук, позникають вони, а Ти будеш стояти. І всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони. Ти ж – Той Самий, а роки Твої не закінчаться!» (Псалом 101:26-28).

Вірність Бога корениться у Його сталості, незмінності Його сутності. Єгова каже: «Бо Я, Господь, не змiнююся» (Малахії 3:6). Його підхід до людей і завіти можуть змінюватися, але Його принципи та характер залишаються незмінними. Оскільки Він не змінюється, людина може довіряти кожній Його обіцянці. Всемогутність Бога ще більше підтверджує Його вірність. Люди можуть не стримати обіцянок, тому що по слабкості своїй не можуть їх виконати. Бог здатний виконати все, що Він обіцяє.

Тому автор Послання до євреїв міг з упевненістю сказати: «Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв» (До євреїв 10:23).

IV. Знати Бога і виконувати Його волю

Розмірковуючи про те, наскільки великий Бог, ми погоджуємося з Божими словами, які записав пророк Єремія: «Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться лицар своєю хоробрістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться! Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я – то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Моє уподобання, каже Господь!» (Єремії 9:22-23).

Найвищу мету в житті людини формулює Екклезiаст: «Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині» (Екклезiаст 12:13).

Питання до глави «Бог»

ПРАВДА або БРЕХНЯ

_____ 1. Біблія передбачає існування Бога.
_____ 2. У кожного наслідка має бути причина.
_____ 3. У природі є мало доказів, які говорять нам про Бога.
_____4. Легко зрозуміти, що Бог був завжди.
_____ 5. Християнин приймає природу Бога на віру.
_____ 6. Людина не знає про існування Бога, доки не прочитає Біблію.
_____ 7. Всюдисутність означає необмеженість у просторі.
_____ 8. Бог ніколи не зраджує своїм обіцянкам.
_____ 9. Боги, яких вигадують люди – сильні та святі.
_____ 10. Новий Завіт навчає, що кожен із нас є святим.

ЗАПОВНІТЬ ПРОПУСКИ

1. Іван 3:16 називає наступні атрибути Бога: _________ та _________.
2. Божа вірність підтверджується Його _________ та _________.
3. Божа любов до нас має викликати в нас любов до _________ та _________.
4. Божа _________ визначається як незаслужена милість.
5. Бог не спокушується злом через Його _________.


1 Цей текст об’єднує дві книги Денвера Сайзмора: «13 Lessons in Christian Doctrine» та «12 More Lessons on Christian Doctrine» – прим. ред.

2 Переклад Євгена Новицького.