Сфокусовані книги

У старозавітній бібліотеці сфокусовані книги займають дві полиці. На першій стоять чотири великі книги та одна дуже маленька. Дві з них було написано в період до Вавилонського полону та дві – після. Маленька книга, в якій йдеться про руйнування Єрусалима 586 р. до Р. Х., допомагає пов’язати тексти першого періоду з творами другого. Через свій розмір ці книги отримали назву «Великі пророки».

На другій полиці стоять дванадцять маленьких книг, дев’ять із яких було написано до Вавилонського полону. Чотири книги – Йоіла, Амоса, Овдія, Йони – було написано до Книги пророка Ісаї. Автори двох книг – Осія та Михей – були сучасниками Ісаї. Два автори – Наум та Софонія – жили в період між Ісаєю та Єремією. Один – Авакум – був сучасником Єремії. Інші три книги на цій полиці було написано після повернення Ізраїля з Вавилону. Через свій розмір усі ці книги дістали назву «Малі пророки». У юдейській традиції ці дванадцять окремих книг становили одну книгу під назвою Дванадцять.

Шістнадцять авторів сфокусованих книг з’являлися на сцені історії Ізраїля приблизно в такому порядку: Овдій (845 до Р. Х.), Йоіль (835 р. до Р. Х.), Йона (755 р. до Р. Х.), Амос (755 р. до Р. Х.), Осія (752 р. до Р. Х.), Ісая (739 р. до Р. Х.), Михей (735 р. до Р. Х.), Наум (654 р. до Р. Х.), Софонія (630 р. до Р. Х.), Єремія (627 р. до Р. Х.), Авакум (609 р. до Р.Х.), Даниїл (604 р. до Р. Х.), Єзекіїль (593 р. до Р. Х.), Огій (520 р. до Р. Х.), Захарія (520 р. до Р. Х.) і Малахія (432 р. до Р. Х.).

Сфокусовані книги містять в основному три категорії матеріалу: проповіді, що засуджують злочини сучасників, попередження про майбутнє покарання та обітниці кращого майбутнього.