48-ма книга Біблії
Свобода нашої віри
Причини поєднання Послань до римлян і галатів у цьому огляді були вказані на початку розділу. У багатьох аспектах Послання до галатів є близнюком Послання до римлян. Хоча два листи багато в чому подібні, Послання до галатів написане в іншому стилі. У Посланні до римлян питання розглядаються систематично. У Посланні до галатів Павло пояснює ті самі питання у формі диспуту. У Посланні до римлян Павло є вчителем, а в Посланні до галатів – людиною, яка веде дискусію. Різкі слова в Посланні до галатів – це мова дискусії. Апостол був шокований, що новонавернені галати за такий короткий період відступили від Євангелії. Емоційно напружена риторика Павла вказує на невідкладність ситуації.
Послання до галатів складається з 6 розділів, 149 віршів.
СИТУАЦІЯ
До написання свого листа галатам Павло тричі подорожував територією Галатії (сучасна Туреччина). Фактично він заснував служіння багатьох церков у цьому регіоні. Учені вважають, що Послання до галатів було написано в місті Коринті під час третьої місіонерської подорожі Павла, швидше за все, одночасно з листом до римлян, близько 56-го року.
Написання цього послання було викликане новиною про те, що юдеї руйнують Євангелію про Божу благодать серед галатійських церков. Деякі з них наполягали на тому, що для того щоб стати християнином, необхідно спочатку стати євреєм. Інші припускали, що можна бути християнином без дотримання Закону, але лише другосортним.
ПЛАН
У Посланні до галатів Павло обґрунтовує свої міркування, використовуючи Писання, досвід, логіку, застереження і настанови.
Структурний план. Лист складається з трьох головних частин, вступу і висновку, які подібні на «форзаци» на початку і в кінці. Тема цього листа – свобода нашої віри. Велика доктрина, подана в цій книзі, говорить про те, що спасіння досягається лише Божою благодаттю, через віру в Христа. Зміст такий:
• Вступ (1:1–10).
• Походження доктрини (1:11–2:21).
• Доведення доктрини (р. 3–4).
• Застосування доктрини (5:1–6:10).
• Висновок (6:11–18).
У першій частині Павло відстоює свій авторитет апостола Ісуса Христа. У другій він проголошує принцип спасіння через віру. У третій частині Павло змальовує наслідки цієї великої доктрини.
Географічний план. З назви листа зрозуміло, що послання направлено до провінції Галатія. Це була територія приблизно триста миль (482 км) завдовжки та сотню миль (160 км) завширшки, розташована на місці нинішньої західної Туреччини. Після того як Галатія 25-го року до н. е. стала провінцією Римської імперії, різні правителі то долучали, то втрачали частини території. Отже, кордони Галатії були непостійні. Учені сперечаються про те, чи призначалися листи Павла церквам, заснованим ним у південній Галатії під час його першої місіонерської подорожі (церкви, згадані в Писанні), чи церквам, заснованим ним у північній Галатії під час його другої місіонерської подорожі й не згаданим у Писанні.
У Посланні до галатів Павло згадує кілька регіонів, якими він проходив під час своїх подорожей. Окрім самої Галатії, це Аравія, Сирія; Кілікія, його рідні місця в південній Туреччині, та Юдея.
Зокрема, Павло згадує три міста, які він відвідав під час написання цього листа: Дамаск, Єрусалим і Антіохія. У посланні також ідеться про конфлікт між Петром і Павлом в Антіохії (2:11–14).
У цьому листі згадане одне місце зі Старого Завіту: гора Сінай (4:24–25).
Біографічний план. Книга сфокусована на самому Павлі. Тут він заповнює прогалини в наших знаннях про перші роки його християнства. У цьому листі апостол постає як людина мужня, м’яка, ревна, щира й палко присвячена Христові.
У цьому листі Павло згадує двох своїх товаришів. Тит був новонаверненим язичником, якого Павло відмовився обрізати, як того вимагали юдеї. Він узяв Тита із собою на собор церковних лідерів до Єрусалима як «прецедент» процесу, що стосується важливості обрізання. Варнава, соратник Павла в першій місіонерській подорожі, також супроводжував його на соборі в Єрусалимі, що відбувся 51-го року.
У Посланні до галатів згадуються троє видатних лідерів церкви в Єрусалимі: Яків, зведений брат Господа, Кифа/Петро й апостол Іван. Про цих трьох Павло каже, що вони в церкві «стовпами вважаються».
У Посланні до галатів також згадуються чотири видатні особи Старого Завіту: Авраам, Ісак, Аґар і, відповідно, Сарра.
ВІЧНА МЕТА
Безпосередня мета Послання до галатів – дати відповідь на хибне вчення, яке проникло в церкви Галатії. Юдеї намагалися накинути на християн із язичників ярмо Закону Мойсея. Глибинна мета цього листа в тому, щоб показати, що людина виправдується перед Богом через віру в Ісуса Христа, незалежно від будь-яких діл Закону.
Короткий огляд послання: ті, хто навчає спасіння через діла, спотворили Євангелію. Павло відстоює Євангелію благодаті, яку він проповідував (1:11–2:14). Він підкреслює перевагу цієї Євангелії над Мойсеєвим Законом. Основна істина, наведена в цій книзі, полягає в тому, що християни вільні від кайданів Закону Мойсея. Через те що Христос на хресті заплатив ціну за наші гріхи, віруючі звільнені від прокляття гріха, Закону та егоїзму.
У складне богослов’я Послання до галатів вплетений і дуже практичний та особистий елемент. Цей лист акцентує на марності нашої боротьби власними силами і намаганні робити те, що правильно. Тут ми дізнаємося про таємницю переможного життя. Вона полягає в тому, щоб дозволити Святому Духові оновити нас ізсередини. Це Бог дає нам можливість чинити добрі справи, які демонструють, що Христос насправді запанував у наших серцях. Євангелія пропонує не лише спасіння від наших гріхів, але й перемогу над егоїзмом.
ПРОГОЛОШЕННЯ
Послання до галатів представляє нам Христа не лише нашим Спасителем, але й Визволителем. Як християни, ми звільнені від кайданів Закону – того, що дехто називає законництвом. Законництво – це спроба виконати все від «а» до «я» в божественних заповідях з метою зробити себе гідними небес. Законництво приводить до страждання й невизначеності. Ніхто не може бути певен, що зробив достатньо, аби вимагати від Бога спасти його.
Христос також звільнив віруючих від кайданів гріха або розбещеності. Життя без обмежень – це життя в хаосі. Гріх розбещує, тягне донизу й остаточно руйнує. Христос, Який живе в нас, дає нам напрям, мету та свободу – свободу жити щасливим, корисним і продуктивним життям, відокремленим від гріха.
КЛЮЧІ
Ключовий розділ у Посланні до галатів – розділ 5. У ньому Павло переконливо доводить, що свобода – це не вседозволеність.
Ключовий вірш: «перед Богом Законом ніхто не виправдується» (3:11).
Ключова фраза: «Ісус Христос» (16).
Ключові слова: займенники першої особи (121), але (51), закон (34), віра (22), якщо (21), дух (18) і тіло (18).
ОСОБЛИВІ ДЕТАЛІ
Кілька речей, які виділяють Послання до галатів у колекції книг Нового Завіту:
• Це найемоційніша книга Біблії. Можна відчути розчарування, навіть огиду Павла, коли він ганьбить непостійних галатів.
• Багато вчених вважають Послання до галатів одним із перших листів Павла, написаним відразу ж після його першої місіонерської поїздки 49-го року.
• Послання до галатів – це єдине послання, яке Павло адресував групі церков.
• Послання до галатів може бути єдиною книгою, написаною апостолом особисто, без допомоги стенографіста (6:11).
• Порівняно з іншими листами Павла Послання до галатів не має жодних помітних відступів: жодних схвалень, похвал чи подяк; жодних прохань молитися; жодної згадки про нинішню діяльність його співробітників; жодної згадки про тих галатів, які вірно стоять у Христі.
• Мартін Лютер так любив цю книгу, що присвятив коментар до неї своїй дружині. Він казав: «Я їй відданий». З цієї причини Послання до галатів було провідним для Реформації.
СЛУХАТИ
Бог ясно говорить у Посланні до галатів на тему християнської свободи. Нам необхідно чути те, що говорить ця книга. Ось кілька важливих розділів, із яких ви можете розпочати вивчення цієї книги.
• Сини Авраама і сини Божі (3).
• Наші обов’язки перед віруючими братами (6).
Ось кілька улюблених уривків із Послання до галатів:
• «Не обманюйтеся, – Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (6:7).
• «Я розп’ятий з Христом. І живу вже не я, а Христос проживає в мені» (2:19–20).
• «Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! Бо ви всі, що в Христа охрестилися, у Христа зодягнулися!» (3:26–27).
• «Я… нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа…» (6:14).
• «А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість. Закону нема на таких!» (5:22–23).