49-та книга Біблії

Єдність віри

Послання до ефесян – п’ятий лист Павла в Новому Завіті. Після читання 1 і 2 Послань до коринтян та Послання до галатів це послання сприймається як приємний сюрприз. Павло нікого не докоряє, не виправляє перекручену теологію й не захищається від атак критиків. Натомість він намагається розширити свідомість своїх читачів. Він хоче, щоб вони повною мірою оцінили те, що мають, перебуваючи в Бозі.

Послання до ефесян складається з 6 розділів, 155 віршів та 2115 слів.

СИТУАЦІЯ

Павло провів два роки в ув’язненні в Кесарії на палестинському узбережжі Середземного моря. Протягом цього часу він двічі стояв перед римськими правителями. Обидва вони знали, що Павло не вчинив ніякого кримінального злочину. Проте ці політики хотіли догодити представникам юдейської релігійної влади. Тому Павло використав своє право римського громадянина звернутися зі своєю справою до римського імператора. У прокуратора Феста не залишалося вибору, як тільки відправити Павла до Рима.

Подорож до Рима була тяжкою. Корабель потрапив у шторм. Зрештою його викинуло й розбило об каміння біля острова Мальта. Утім усі 276 пасажирів, що були на борту, врятувалися.

Після зимівлі на острові Мальта інше судно доставило Павла до Італії. Він зі своєю вартою та супутниками пішки пройшов останні кілька миль до столиці.

У Римі Павлові було дозволено жити самостійно під наглядом солдата-охоронця. Павло зустрічався з місцевими юдейськими та християнськими лідерами, щоб пояснити, чому він прийшов до Рима як в’язень. Два роки він залишався під домашнім арештом (Дії 28:30). У цей час Павло написав листи, знані як Послання до ефесян, Послання до филип’ян і Послання до колосян, а також особистий лист до Филимона. Дата написання цих послань – 62-й або 63-й рік.

У той самий час, коли Павло писав Послання до колосян, він написав послання до церкви в Лаодикії (Колосян 4:16), розташованої західніше на десять миль. Це послання було або втрачено, або ми знаємо його під іншою назвою. Дехто вважає, що послання, яке відоме нам як Послання до ефесян, спочатку було надіслано до Лаодикії. Потім воно передавалося між церквами в тому регіоні й закінчило свою подорож в Ефесі.

ПЛАН

Стиль Послання до ефесян доволі формальний і неяскравий. Тематика не суперечлива.

Структурний план. Послання до ефесян складається з двох основних частин, розміщених між короткими вступом і висновком. Зміст Послання до ефесян такий:

• Вступ (1:1–3).
• Надбання віруючих у Христі (1:4–3:21).
• Поводження віруючих у світі (4:1–6:20).
• Висновок (6:21–24).

Перша частина сфокусована на благословеннях християнина, спасенного, поєднаного з іншими віруючими й освяченого через Євангелію. У доктринальну частину книги вставлені дві молитви, перша наголошує на пізнанні (1:15–23), друга – на любові (3:14–21).

Друга частина послання фокусується на поводженні віруючих у світі. Їхня поведінка має бути гідною, відрізнятися від навколишніх, сповненою любові, мудрою й активною.

Географічний план. Слова «в Ефесі» (1:1) відсутні в деяких стародавніх рукописах. Дехто вважає, що послання не було конкретно адресоване церкві в Ефесі, а призначалося як циркулярний лист усім церквам Лікійської долини. Головна дорога в Рим з’єднувала ці міста з Ефесом. Послання, однак, залишилося в Ефесі, через що й стало відоме як Послання до ефесян.

Ефес – велике торгове місто на західному узбережжі Малої Азії (сучасна Туреччина), розташоване на віддалі близько трьохсот миль на схід від Коринта.

Поряд із Антіохією й Олександрією Ефес був одним із найбільших центрів торгівлі у східному Середземномор’ї. Головною спорудою міста був храм богині Діани (Артеміди). Звістка про його розкіш ширилася по всьому стародавньому світу. Близько трьох років Павло провів у цьому місті. Його проповіді сильно вплинули на ефесян. Віра в місцеве божество істотно похитнулася.

Біографічний план. Павло, автор листа, на той час був ув’язнений за його відданість Христові. Павло згадує лише одного співробітника, Тихика. Він, швидше за все, і доправив послання до місця призначення.

ВІЧНА МЕТА

На відміну від інших листів Павла, у самому Посланні до ефесян немає ніякого чіткого пояснення мети його написання. Ми можемо припустити, що безпосередня мета листа – запобігти проблемам у церкві загалом, надихаючи тіло Христа зростати в Нім. Глибша мета полягає в тому, щоб допомогти віруючим усвідомити їхнє становище у Христі та славу тіла Христового, церкви.

Ось короткий огляд Послання до ефесян: спочатку Павло пояснює доктрину нашої єдності у Христі (1–3), потім навчає всіх – і віруючих усіх разом, і окремі групи – практичних кроків збереження цієї єдності.

Фундаментальна істина, викладена в цьому посланні, така: християни об’єднані в одному Господі, одній вірі та одному хрещенні.

ПРОГОЛОШЕННЯ

У Посланні до ефесян Павло зображує Христа як Голову тіла, церкви. Це був Божий план – об’єднати все на небі й на землі під однією владою, владою Христа (1:10). Бог помістив усе під Його ноги. Він призначив Його бути головою всього, Головою церкви (1:22). Як чоловік – голова своєї дружини, так і Христос – Голова церкви, для якої Він Спаситель (5:23). Павло не хоче, щоб його читачі залишалися й надалі немовлятами, що хитаються від кожного подиху доктринального вітру. Він хоче, щоб вони зростали в Тому, Хто є Головою: у Христі (4:15).

КЛЮЧІ

Ключовим у Посланні до ефесян є 6-й розділ. У цьому розділі Павло дає чітко зрозуміти, що ті, які були благословенні в Христі, також повинні боротися зі злом.

Ключовий вірш: «І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все – за Голову Церкви, а вона – Його тіло…» (1:22–23).

Ключова фраза «у Христі» (або її еквіваленти) зустрічається 35 разів, більше ніж у будь-якій іншій книзі Нового Завіту.

Ключові слова: дух (15), благодать (12), тіло (9), церква (9).

ОСОБЛИВІ ДЕТАЛІ

Ось кілька фактів стосовно Послання до ефесян, які вирізняють його серед біблійної колекції.

• Послання до ефесян не містить жодних особистих привітань і не вказує на жодні особливі проблеми чи суперечки в церкві.
• У посланні до ефесян Павло майже нічого не повідомляє про себе, крім факту його ув’язнення.
• Це послання містить 42 слова, які ніде більше не зустрічаються в Новому Завіті, і 39 інших слів, які більше ніде не зустрічаються в посланнях Павла.
• Між Посланнями до ефесян і колосян існує разюча схожість. 78 із 155 віршів ідентичні чи дуже схожі.

СЛУХАТИ

Окрім 6-го розділу (див. вище), Ефесян 4 – розділ про велике об’єднання – є хорошим поясненням того, про що йдеться в посланні. Ось кілька улюблених рядків із книги:

• «…сонце нехай не заходить у вашому гніві» (4:26).
• «Чоловіки, – любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе» (5:25).
• «Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби» (6:12).
• «Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських» (6:11).
• «Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився» (2:8–9).
• «І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом» (5:18).