46-та книга Біблії

Дисципліна церкви

Автором Першого послання до коринтян є апостол Павло. Він заснував церкву в Коринті під час своєї другої місіонерської подорожі. Там він зустрів подружню пару, яка займалася виготовленням наметів, – Акилу та Прискиллу, і привів їх до Христа. У Коринті Павло провів вісімнадцять місяців та охрестив начальника синагоги. Вороже налаштовані євреї привели його на суд, але проконсул Галліон відмовився розглядати справу.

Перше послання до коринтян складається з 16 розділів, в яких 437 віршів.

СИТУАЦІЯ

Перше послання до коринтян може бути датоване 55-м роком. Це приблизно через три роки після першого візиту Павла до міста. Під час перебування в Ефесі Павло написав у Коринт листа, який не зберігся (1 Коринтян 5:9). Він послав Тимофія та Ераста в Ахаю (Південна Греція) подивитися, як ведеться коринтській церкві (Дії 19:21–22). Отримавши відповідь і деякі запитання від Хлоїних, Павло написав свого першого листа до коринтян (1 Кор 1:11). Він сказав коринтянам чекати на швидкий прихід Тимофія. Та й сам Павло сподівався незабаром прийти до Коринта, щоб розібратися з проблемами. Однак на той момент він не міг залишити Ефес.

ПЛАН

Очевидно, що Перше послання до коринтян написано в епістолярному стилі, тобто в стилі тогочасного листа. Павло використав у ньому майже всі відомі літературні прийоми: логіку, сарказм, прохання, докір, поезію, розповідь і викладання.

Структурний план. Перше послання до коринтян складається з двох частин, вступу і висновку. Тема книги – дисципліна віри. Зміст такий:

• Вступ (1:1–9).
• Сім гріхів (1:10–6:20).
• Шість питань (7:1–16:12).
• Висновок (16:13–24).

У першій частині Павло вказує, як розв’язати проблеми, що виникли в коринтській церкві. У другій частині він дає настанови щодо різних питань, які йому ставили.

Географічний план. Місто Коринт мало стратегічне розташування на території, що сполучає стародавню Македонію (північ Греції) з Ахаєю. У Коринті були два морські порти – Кенхреї з боку Егейського моря та Лехеї на краю затоки в Коринті. Завдяки своєму розташуванню місто було центром торгівлі. Це був порт, який приймав і торговельні, і військові судна. Коринт став всесвітньо відомим через свою розбещеність. Термін коринтянин означав «розпусник»; жити по-коринтськи означало брати участь у найбільш огидному сексуальному, аморальному вчинку.

Першого листа до коринтян було написано з Ефеса в провінції Азії. Місто Ефес описане в розділі, присвяченому Посланню до ефесян.

Біографічний план. Очевидно, що людина, про яку найчастіше згадується в 1 Коринтян, – це автор, сам апостол Павло. Як засновник церкви, він уважав себе духовним батьком коринтян.

У посланні згадані два персонажі Старого Завіту (Адам і Мойсей) та чотирнадцять християнських лідерів і служителів. Найважливішими з них є Кифа, або Симон Петро, про якого згадано чотири рази, і Аполлос, який згадується сім разів.

Аполлос був учнем Івана Хрестителя, коли він зустрів Прискиллу та Акилу в Ефесі. Вони докладніше навчили його «дороги Господньої» (Дії 18:26). Аполлос став найвпливовішим проповідником Євангелії. Він пішов із Ефеса до Греції з підбадьоренням для віруючих Азії і мав представницький лист (Дії 18:27). Аполлос сильно зміцнив віруючих у Коринті, використовуючи Писання, щоб показати, що Ісус є Христос (Дії 18:28). Аполлос – останній із тих, хто побував у Коринті, згаданий у Книзі Дії (19:1). Там він став відомим проповідником, якого дехто прирівнював до Петра й Павла.

У 1 Коринтян 16:12 Аполлос названий «братом», що вказує на те, що Павло вважав його частиною команди. Павло просив Тита допомогти Аполлосові в дорозі (Тита 3:13). Через те що Аполлос добре знав Старий Завіт, Лютер припускав, що він міг бути автором Послання до євреїв.

ВІЧНА МЕТА

Безпосередня мета Першого послання до коринтян – відповісти на певні запитання з Коринта й відреагувати на порушення в їхній церкві. Глибша мета послання – підкреслити ту істину, що церква має бути дисциплінованою в практичному житті й чистою у віровченні.

Перше послання до коринтян порушує такі питання як роз’єднаність, блуд, судові позови, змішані шлюби, незаміжні діви, їжа, принесена в жертву ідолам, і зловживання духовними дарами. Воно виділяє важливість любові (13) та доктрини воскресіння Ісуса (15). Основна істина, якої навчає ця книга: ми відділені для Господа Його Духом.

Крім цього, 1 Коринтян подає панораму життя християнської церкви в дні апостолів. Більшість того, що ми знаємо про християнську спільноту першого століття, відомо саме з цієї книги.

Коринтяни були проблемною церквою Павла. Вони мали чимало соціальних, моральних, духовних і доктринальних проблем. Послання є дуже сучасним, тому що, на жаль, у кожній церкві є трохи Коринта, а в деяких – Коринта навіть забагато. Яка церква сьогодні час від часу не стикається із сексуальними проблемами й проблемами шлюбу, проблемами прославлення, поділу, дискримінації, нехтування Вечерею Господньою та духовними дарами?

Це послання захоплює глибоко емоційними проблемами, із якими бореться Павло. На кожній сторінці домінують його глибокі мудрість та розуміння. Можливо, більш ніж будь-яке інше послання, Перше послання до коринтян відкриває терпеливу любов і самовладання Павла, які виявилися, коли він мав справу з неадекватною поведінкою незрілих християн.

Перший лист до коринтян робить кілька важливих внесків у християнське вчення. Особливо цінним є його вчення про природу церкви, роль духовних дарів та воскресіння. Заклик Павла до об’єднання всередині тіла Христового (церкви) – один із найсильніших у Новому Завіті. Послання було написано для того, щоб викорінити світські стосунки та поведінку, які призводять до поділу серед віруючих.

ПРОГОЛОШЕННЯ

У Першому посланні до коринтян Павло вживає слова Ісус (1), Господь Ісус (3), Христос (36), Ісус Христос (7) і Господь Ісус Христос (10). Називаючи церкву тілом Христа і Його храмом, Павло представляє Христа як Спасителя (тіла). Христос не тільки спасає нас від наслідків гріха, він відділяє нас від цього гріховного світу як особливих людей.

КЛЮЧІ

Ключовий розділ у Першому посланні до коринтян – 13-й. Цей розділ визначає природу любові як дії, а не емоції. Це безперечно найвідоміший розділ у цьому посланні.
Ключовий вірш: «Чи не знаєте ви, що ви – Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?» (3:16).
Ключові фрази: «наш Господь Ісус Христос» (7) і «хіба ви не знаєте» (7).
Ключові слова: любов (17), мова/мови (22), церква (18) і мудрість (18).

ОСОБЛИВІ ДЕТАЛІ

Ось кілька особливостей Першого послання до коринтян:

• Це найдовше послання Павла.
• Перше послання до коринтян, можливо, не було першим листом Павла в Коринт. У 1 Коринтян 5:9 він посилається на свій інший лист.
• У той час, коли Павло був у Коринті 51-го року, у місті проходили Істмійські ігри. Ці атлетичні змагання проводили кожні чотири роки. Вони були дуже популярними, поступаючись лише Олімпійським іграм. Ці ігри, очевидно, послужили причиною для використання Павлом спортивних метафор у 1 Коринтян 9:24–25.

СЛУХАТИ

Ось кілька важливих розділів із 1 Коринтян:

• Захист апостольства Павла (9).
• Розділ про велику любов (13).

• Розділ про велике воскресіння (15).

Ось кілька улюблених віршів у 1 Коринтян:

• «Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?» (15:55).
• «Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її» (10:13).
• «…ваше тіло – то храм Духа Святого» (6:19).
• «Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий» (13:1).
• «Тож благаю вас, браття… щоб не було поміж вами поділення» (1:10).
• «…слово про хреста тим, що гинуть, – то глупота, а для нас, що спасаємось, – сила Божа» (1:18).
• «Ніхто-бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона – Ісус Христос» (3:11).
• «Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п’є» (11:28).
• «Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, – ви в своїх ще гріхах»(15:17).