Перемога нашої віри

У ранніх рукописах Нового Завіту остання книга називається Апокаліпсис, або Об’явлення Івана (Богослова). Можливо, найкраща назва міститься в першому вірші: Об’явлення Ісуса Христа. Автор Об’явлення – апостол Іван (1:1, 4, 9; 22:8).

Так само як Буття є книгою початку, Об’явлення – це книга кінця, або завершення. Ця книга демонструє, як Божий план для Його народу підійде до свого щасливого завершення попри всю лють сатани та світу. Тоді святе ім’я Бога ствердиться перед усім творінням.

У ставленні до цієї книги в християнському середовищі проглядаються дві протилежні тенденції. Деякі християни уникають Об’явлення, оскільки переконані, що не зможуть осягнути його послання. Для них ця книга здається дивною, моторошною та цілковито містичною. Інші не можуть наговоритися про Об’явлення. Для них ця книга дуже проста, оскільки вони сприймають її через призму якихось пророчих схем, викладених телеведучими-євангелістами. Ці люди радше говоритимуть про те, що станеться зі світом після підхоплення церкви, ніж про те, що церква має робити тут і зараз. Ця самовпевнена позиція може призвести до нездорових домислів, суперечливого догматизму і так званих «газетних інтерпретацій», несерйозного читання книги на зразок читання ранкових новин.

Читач мав би знайти золоту середину серед цих двох протилежностей. Нам не варто уникати цієї книги, тому що вона є потужним джерелом вчення про Христа й практичної наснаги для стривожених християн. Нам треба намагатися зрозуміти стільки, скільки можливо, водночас усвідомлюючи, що багато чого ми не зрозуміємо. Безперечно, ми не повинні дистанціюватися від віруючих, які мають інший погляд на цю книгу. У світлі вічності ми можемо виявити, що всі ми помилялися!

Сотні символічних образів та об’єктів зображені в Об’явленні. Багато з них можна пояснити або з контексту, або на підставі інших частин Біблії. Що краще ми розумітимемо попередні книги Писання, то матимемо краще розуміння значення останньої книги Біблії.

Книга Об’явлення складається з 22 розділів та 404 віршів.

СИТУАЦІЯ

Припускають, що Іван служив у Ефесі, звідки місцева римська влада відправила його на заслання на острів Патмос за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа (Об’явлення 1:9). Точна дата написання цього послання невідома, ймовірно це 96-й рік. У цей час церкви зазнавали жорстоких гонінь від руки тирана Доміціана.

ПЛАН

Як уже було зазначено, Об’явлення належить до категорії апокаліптичної літератури, у якій широко використовується символізм тварин і чисел. Апокаліптична література передбачає кінець світу й катастрофи, які передують золотому віку. Однак книга містить й інші літературні жанри, такі як листи, пісні прославлення та пророцтва.

Структурний план. Тема цієї книги – успішна боротьба. Книга складається з чотирьох основних частин:

• Вступ і вступні видіння (1).
• Відчайдушна боротьба (2–11).
• Посилена боротьба (12–20).
• Останнє видіння і висновок (21–22).

Вступне видіння зображує прославленого Христа, що ходить серед свічників, які, за словами Івана, символізують церкви. Друга частина – про церкву, яка зазнала переслідування, але була врятована, і про Божий суд над її ворогами. Ця частина розповідає про зняття семи печаток і поступове розгортання подій християнської епохи, а також про звучання семи труб, що попереджають про майбутній суд. У третій частині Іван пояснює, що страждання церков спричиняють могутні сили: дракон (сатана), антихристиянський уряд (звір із моря), антихристиянські релігії (звір із землі) та Вавилон (безбожний світ). Серед інших потужних алегоричних образів ця частина змальовує виливання чаш гніву на царство сатани та остаточний вічний суд перед великим білим престолом. Остання частина сфокусована на славному Божому місті – Небесному Єрусалимі.

Географічний план. Острів Патмос, куди був зісланий Іван, розташований за 8 км від берега західної Туреччини. Це кам’яний острів близько 16 км завдовжки і 8 км завширшки. Послання від Ісуса адресоване через Івана семи церквам у римській провінції Малої Азії (західної Туреччини): Ефеській, Смірнській, Пергамській, Тіятирській, Сардійській, Філадельфійській і Лаодикійській.

Іван говорить про новий Єрусалим (3:12; 21:2, 10) і гору Сіон (14:1), які можуть символізувати Боже Царство тут і в майбутньому. Велика річка Євфрат (9:14, 16:12) указується як давня межа Землі Обітованої. Деякі вважають, що Вавилон (це слово використовується 6 разів) є символічною назвою Рима; інші переконані, що він символізує Єрусалим чи безбожний світ. Армагеддоном називається місце останньої битви між силами добра і зла. Гог і Магог (20:8) – дві окремі землі, згадані Єзекіїлем. Тут їхніми іменами названі сили, що повстали разом із сатаною проти Бога в останній битві.

Біографічний план. Окрім самого Івана, в Об’явленні згаданий лише один християнський лідер – Антипа (2:13). Антипу було вбито в Пергамі. Деякі дослідники вважають, що Антипа символізує християн-мучеників.

Зі Старого Завіту Іван називає ім’я Єзавель. Це чужоземна принцеса, яка вийшла заміж за царя Ахава й переслідувала Божих пророків. Іван символічно використовує це ім’я, називаючи жінку (або групу) в Тіятирах, яка знищувала істинну віру, заохочуючи до ідолопоклонства й розпусти. Іван згадує ключ і корінь Давида. Христос має ключ Давида (3:7), який символізує Його владу над Його царством. Корінь Давида (5:5; 22:16) вказує на Ісуса як законного правителя дому Давидового. Іван посилається на когось у Пергамі, хто дотримувався вчення Валаама, який навчив грішити моавського царя Балака.

У сьомому розділі Іван згадує імена дванадцяти племен Ізраїля: Юду, Рувима, Ґада, Асира, Нефталима, Манасію, Симеона, Левія, Іссахара, Завулона, Йосипа та Веніямина. Дехто вважає, що Іван говорить про фізичні племена земного Ізраїля; інші думають, що ці племена символізують Божий новий Ізраїль, Церкву в усій її повноті.

З Книги Даниїла Іван використовує ім’я архангела Михаїла. Він зображений у битві проти дракона чи сатани.

ВІЧНА МЕТА

Безпосередня мета Книги Об’явлення в тому, щоб підбадьорити переслідуваних християн стійко триматися з упевненістю, що їхніх супротивників незабаром буде засуджено. Глибша мета книги – переконати віруючих, що остаточна перемога належить Христові.

Короткий зміст Об’явлення: Христос, що вознісся, адресує листи семи церквам. Відтак у низці образів Іван бачить остаточну загибель зла та перемогу Божих святих.

З цієї книги християнам потрібно взяти основну істину – ми переможемо цей світ.

З практичного боку Іван переконує своїх читачів, що Бог бачить їхні сльози (7:17; 21:4), чує їхні молитви (8:3–4), розглядає їхню смерть як цінність (14:13; 20:4), запевняє їх в остаточній перемозі (15:2) та помсті за їхню кров (6:9; 8:3).

В Об’явленні широко використано тему нового. Іван говорить про нове небо й нову землю (21:1), нових людей (21:2–8), нову наречену (21:9), нове місто (21:10-21), новий храм (21:22), нове світло (21:23–27) та новий рай (22:1–5).

ПРОГОЛОШЕННЯ

Об’явлення багате на титули Ісуса. Христос – це Свідок вірний, Первенець із мертвих, Владика земних царів (1:5), Перший і Останній (1:17), Ісус живий (1:18), Син Божий (2:18), святий та праведний (3:7). Об’явлення змальовує Христа як Амінь, Свідка вірного й правдивого, початок Божого творива (3:14), Лева з племені Юдиного, корінь Давидів (5:5). Він – Агнець (5:6), Вірний і Правдивий (19:11), Слово Боже (19:13), Цар над царями і Господь над панами (19:16). Христос зветься Альфа й Омега (22:13), зоря ясна й досвітня (22:16) та Господь Ісус Христос (22:21).

Книга починається з видіння слави, мудрості й могутності Христа. Вона змальовує Його владу над усією церквою (2–3). У 5-му розділі Христос – це Агнець, що заколений, якого проголошено гідним розгорнути книгу суду. У розділах із 6-го по 18-й праведний гнів Христа виливається на всю землю. В Об’явленні 19–20 Христос повертається в силі судити Своїх ворогів і правити як Господь над усім. Книга завершується зображенням небесного міста, яким править Христос, де перебувають усі, хто знає Його.

Портрет Христа, який ми бачимо в Книзі Об’явлення: Коронований безліччю вінців (19:12).

КЛЮЧІ

Ключові розділи в Книзі Об’явлення 19–22. Вони описують кінцеву долю безбожного світу і вірних церков.
Ключовий вірш: «Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око» (1:7).
Ключові фрази: до ангела церкви (7) і я побачив (35).
Ключове слово: сім (54).

ОСОБЛИВІ ДЕТАЛІ

Кілька фактів, які виділяють Об’явлення з-посеред священних книг:

• В Об’явленні багато посилань на Старий Завіт. Близько 300 віршів із 404 так чи інак пов’язані зі Старим Завітом.
• Об’явлення – це єдина книга в Біблії, яка починається з обіцянки особливого благословення для тих, хто її вивчає, і закінчується обіцянкою особливого прокляття для тих, хто додасть або відійме щось від її слів.
• У своїй Євангелії Іван заглядає в минуле далі, ніж будь-який інший письменник; в Об’явленні ж він проглядає майбутнє далі, ніж будь-який інший письменник.
• Об’явлення передбачає щасливий кінець трагічної історії, яка розпочалася в Книзі Буття гріхопадінням людини й вигнанням із раю.
• Ця книга перелічує більше титулів Христа, ніж будь-яка інша книга Біблії.
• У цій книзі переважають числа 7 і 12, а також кратні їм.

СЛУХАТИ

Деякі улюблені уривки з Об’явлення як відправна точка для вивчення цієї книги:

Вступні вірші (1:1–3).
Наш звеличений Христос (1:4–6).
Запечатана книга (5:1–10).
Попечатані раби Божі (7:1–4). Див. також 14:1–5.
Сонми святих  (7:9–17).
Жінка, зодягнена в сонце (12:1–11).
Тисячоліття (20:1–10).
Усе обновлене (21:1–8).

Улюблені рядки з Книги Об’явлення:

«Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре» (7:17).
«Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око» (1:7).
«А що ти літеплий, і ні гарячий, ані не холодний, то виплюну тебе з Своїх уст» (3:16).
«Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі» (14:13).
«І бачив я нове небо і нову землю, перше бо небо і перша земля проминули…» (21:1).
«Я Альфа й Омега, Початок і Кінець» (21:6).
«А Дух і невіста говорять: «Прийди!» А хто чує, хай каже: «Прийди!» І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!» (22:17).

Порівняння листів Івана
ЄвангеліяПосланняОб’явлення
АкцентиСпасінняОсвяченняПрославлення
НапрямДивиться назадДивиться всерединуДивиться вперед
Христос якПророкСвященникЦар
Центральний пунктХрестЦеркваВінець