РОЗДІЛ 13

Послання Івана

Згідно з християнською традицією та стародавніми рукописами три листи Нового Завіту належать перу апостола Івана. Перший справді є листом. А два інші за своїм обсягом більше схожі на записки чи листівки. У цих трьох листах Іван не згадує свого імені. Через свій вік у двох із них він називає себе старцем.

Усі три послання Івана розкривають тему стосунків: стосунки з Богом (1 Івана), ставлення до лжевчителів (2 Івана) та ставлення до християн-євангелістів (3 Івана). Важко переоцінити важливість цих трьох послань. Мабуть, у Новому Завіті немає текстів, які б краще нагадували нам основні істини, у які вірять християни і згідно з якими ми покликані жити.

Іван був двоюрідним братом Ісуса по матері, сином Зеведея та Саломії, можливо, молодшим сином. Очевидно, його батьки були добре забезпечені, оскільки його батько-рибалка мав найманих робітників (Марка 1:20); і Саломія була однією з тих жінок, які служили Ісусові своїми фінансами (Луки 8:3; Марка 15:40).

Іван також може бути тим не названим учнем Івана Хрестителя, якого разом із Андрієм  Іван Хреститель направив до Ісуса, Агнця Божого (Івана 1:35–37).

Ісус звелів Якову та Іванові залишити свого батька та риболовлю (Марка 1:19–20) і йти за Ним. Він назвав братів «Воанергес», сини громові (Марка 3:17), можливо, тому що вони були палкими, імпульсивними галілеянами. Ревність двох братів не завжди була виваженою й правильною (Луки 9:49, 54; Марка 10:37).

Разом із Петром і своїм братом Яковом Іван був частиною внутрішнього кола учнів (Марка 5:37; 9:2; 14:33). Його ім’я не згадується в четвертій Євангелії, але майже напевно він – це учень, якого Ісус любив. Цей учень лежав на грудях Ісуса під час останньої вечері (Івана 13:23), йому було довірено турбуватися про матір Ісуса після Його смерті (Івана 19:26–27). Іван побіг із Петром до гробниці першого пасхального ранку. Він був першим, хто побачив і зрозумів значення незайманих похоронних пелен без тіла всередині гробниці (Івана 20:2, 8).

В історії ранньої церкви Іван часто згадується разом із Петром. Саме на них зосереджувалися ворожі нападки супротивників християнства (Дії 4:13; 5:33, 40; 8:14). Іван описується як відомий служитель, «стовп» Єрусалимської церкви в часи, коли Павло відвідував місто (Галатів 2:9).