2-га книга Біблії

Кари та вказівки

Вихід – шоста за величино книга Старого Завіту. У ній 40 розділів, поділених на 1213 віршів. У юдейській традиції як назву використовують два перші слова книги: Ве’елле шмот = ось імена. Назва Вихід прийшла з грецької та латинської Біблій.

Книга Вихід займає дуже важливе місце у священному зібранні; це помітно, бо її часто цитують у подальшій біблійній літературі. Єврейські поети та пророки зверталися до цієї книги, використовуючи у своїх піснях та пророцтвах взяті з неї уроки звільнення, віри та надії. Автори Нового Завіту також часто посилалися на цю книгу. Книга Вихід слугувала джерелом натхнення як для юдеїв, так і для християн усіх часів.

СИТУАЦІЯ

У Книзі Вихід сказано, що Бог дав Мойсеєві ці слова (Вих. 24:4). У ній подано докладний, із перших вуст опис подій та місць, пов’язаних із виходом Ізраїля з Єгипту. Книгу, імовірно, було написано близько 1444 р. до Р. Х., коли ізраїльський народ мандрував величезною пустелею на схід від Єгипту.

 Книга Вихід розпочинається з короткого огляду 46 розділу Буття. З цього можна зробити висновок, що Мойсей задумав Книгу Вихід як продовження Буття. Близько 1877 р. до Р. Х. сім’я Якова прийшла до Єгипту. Йосип займав у країні високе становище, тому ізраїльтян тепло прийняли. Але минув час, і на престол сів фараон, який не знав Йосипа (Вих. 1:8). Ізраїльтяни переживали утиски і, врешті, стали рабами. Отож, ізраїльтяни провели в Єгипті 430 років (Вих. 12:40). У кінці цього періоду Бог дав Своєму народові визволителя. Його звали Мойсей.

У Книзі Вихід не названо ім’я фараона. Існують деякі розбіжності щодо єгипетської хронології. Якщо прийняти традиційну хронологію, то фараон, якого згадують у Виході, належав до Вісімнадцятої династії. Можливо, фараон, який не знав Йосипа (Вих. 1:8), був одним із правителів-гіксосів – народу, який вдерся до Єгипту близько 1730 р. до Р. Х.

Можливо, переслідування ізраїльтян загострилося при фараонові Яхмосі І. Під час виходу, очевидно, правив фараон Аменхотеп ІІ.

Мойсей та фараони Вісімнадцятої династії
Тутмос IТутмос IIХатшепсутТутмос IIIАменхотеп II
Народження Мойсея 1527 р. до Р. Х.Мойсея готують до єгипетського престолуМойсей утікає до Мідіяна 1488 р. до Р. Х.Повернення Мойсея 1448 р. до Р. Х.

Окрім Мойсея, Аарона (брата і представника Мойсея) та фараона можна назвати ще четверо головних персонажів Книги Вихід. Міріам – сестра Мойсея, яка очолила ізраїльських жінок. Ісус Навин – помічник Мойсея, який керував ізраїльською армією. Їтро (Реуїл) – мідіянський священик, тесть Мойсея. Ціппора – «кушитська» дружина Мойсея.

ПЛАН

Книгу Вихід можна підсумувати у словах кари та вказівки. У книзі чітко виділяється три розділи:

  • Заклик вийти з Єгипту (Вих. 1–19).
  • Заповіт на Синайській горі (Вих. 20–24).
  • Побудова скинії (Вих. 25–40).

У перших дев’ятнадцяти розділах Мойсей розповідає про переслідування Ізраїля (роз. 1–6), про єгипетські кари (роз. 7–12) та подорож на Синай (роз. 13–19). Тут Бог готує визволителя, перемагає єгипетських противників і, врешті, звільняє народ. Вихід Ізраїля з Єгипту був одним із найдивовижніших подій світової історії. Звільняючи Свій народ із рабства, біблійний Бог відкриває Свою перевагу над богами величного народу на землі. Бог виявляє Свою велику силу заради Свого народу, який перебував у відчаї.

У центрі наступних розділів Книги Вихід – освячення Ізраїля на Синайській горі. Цей розділ містить заповіді, закони та постанови, мета яких – відділити Ізраїль від решти світу як святий народ. Заповіді пов’язані з моральним життям (роз. 19–20), закони – із соціальним життям (роз. 21–23), а постанови з релігійним життям (роз. 24–40). Бог створив Свій народ, чиєю конституцією були Десять заповідей. У цих розділах Виходу розкривається святіть Бога та зобов’язання народу, який Йому служить.

В останніх шістнадцяти розділах Книги Вихід, в основному, ідеться про побудову шатра-святилища. Бог дав Своєму народові обітницю, що скинія стане місцем, де Він перебуватиме серед Свого народу. Спочатку Бог дав докладні усні вказівки про те, як потрібно будувати Його скинію (роз. 25–31). Початок її спорудження відклався через гріх народу біля підніжжя гори (роз. 32–34). У відповідь на посередництво Мойсея Господь, зрештою, дозволив розпочати будівництво святилища (роз. 35–40). Будова скинії підкреслювала святість Бога. Водночас вона відображала Його прагнення формувати стосунки із народом.

Стосовно хронології, у Книзі Вихід коротко зроблено підсумок, як Ізраїль прийшов до Єгипту й потрапив у рабство. Потім у книзі докладно описується період, який охоплює приблизно два роки. Кари продовжувалися приблизно дев’ять місяців. Після виходу з Єгипту ізраїльтяни більше одинадцяти місяців ішли до гори Синай і стояли біля неї станом (Вих. 40:2, 17). Відбувалися ці події у 1448–1447 рр. до Р. Х.

З географічної точки зору Книгу Вихід також можна розділити на три частини: Ізраїль у Єгипті та Мойсей на Синаї (роз. 1–12); подорож Ізраїля на Синай (роз. 13–19); Ізраїль біля гори Синай (роз. 20–40).

ВІЧНА МЕТА

Очевидно, що Книгу Вихід написано як продовження історії ізраїльського народу; у ній описується початковий етап його становлення. На глибшому рівні мета книги полягає в тому, щоб розкрити через закон, обряди та символізм моральну природу Бога.

У Книзі Вихід можна виділити чотири основні теми. Перша – тема викуплення, представлена Пасхою. Друга – тема звільнення, подана виходом із Єгипту. Третя – тема управління, установленого законом, який було дано на Синайській горі. Четверта – тема поклоніння, яка розкривається у розділах, присвячених скинії.

Викуплення. За вказівкою Бога, кожна ізраїльська сім’я помастила одвірки свого помешкання кров’ю ягняти. Коли ангел смерті проходив єгипетською землею, він обійшов помешкання, помічені кров’ю. Первородні сини у цих домівках залишилися живими. Вони були викуплені від смерті кров’ю ягняти. Це викуплення святкувалося пасхальною трапезою, яка була сповнена глибокого символізму. Цієї ночі ізраїльтяни їли прісний хліб та гіркі трави. Під час їжі вони були повністю одягнуті для подорожі, в руках глави сім’ї був посох (Вих.12).

Визволення. Бог послав на Єгипет десять кар, щоб звільнити Ізраїль із рабства. Кожна нова кара страшніша за попередню. У перших дев’яти карах можна простежити закономірність. У кожній групі з трьох кар Мойсей попереджає про перші дві, а третя з’являється без попередження. Перші три кари охопили всю єгипетську землю. Наступні шість кар торкнулися лише єгиптян. Остання кара була особливою.

Єгипетські кари
Перша групаДруга групаТретя групаОстання кара
1. Перетворення води в кров.
2. Жаби.
3. Воші (мошка).
4. Мухи.
5. Мор скотини.
6. Нариви.
7. Град.
8. Саранча.
9. Темрява.
10. Смерть первістків.
Уся країнаЛише єгиптяниЗахист кров’ю

Управління. На Синайській горі Бог дав Ізраїлеві закон, яким мав керуватися народ. Божий закон установлював справедливий, моральний спосіб життя для старозавітного Ізраїля. Цей закон, який передбачав турботу про бідних та знедолених та який встановлював систему карного права, велів дбати про екологію землі та підкреслював рівність усіх, на багато століть випереджаючи свою епоху. Десять заповідей містять короткий огляд того, чого Бог очікує від Свого народу. У перших чотирьох описані обов’язки людини стосовно Бога; у решти шести встановлюється, яким має бути ставлення до інших людей.

Десять заповідей
Обов’язки перед БогомОбов’язки перед людьми
1. Не поклоняйся іншим богам.
2. Не роби кумирів.
3. Не богохульствуй.
4. Шануй суботу.
5. Шануй батька та матір.
6. Не вбивай.
7. Не чини перелюбу.
8. Не кради.
9. Не кажи неправди.
10. Не жадай чужого.
Узагальнення
«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм»
(Мт. 22:37, UBIO)
Узагальнення  
«Люби свого ближнього, як самого себе»
(Мт. 22:39, UBIO).

Поклоніння. У Книзі Вихід ідеться про поклоніння. У ній описано, як виникла більша частина релігійних церемоній та обрядів Ізраїля, як будувалася скинія, а також як формувалася система священства та жертвоприношень. Загалом, Книга Вихід слугує підґрунтям для подальшої історії Ізраїля. Виконуючи вказівки Бога, Мойсей увів унікальний формат поклоніння. Воно підкреслювало святість Бога та гріховність людства. Воно дозволяло грішникові, який кається, прийти до Бога. Система поклоніння, описана в Книзі Вихід, встановлює основні принципи, які залишаються актуальними і в християнську епоху.

ПРОГОЛОШЕННЯ

Книга Виділ не містить прямих пророцтв про прихід Месії. Однак у ній можна віднайти низку прообразів, або передвісників, християнської епохи. Первосвященик Аарон слугує прообразом Христа, який став нашим первосвящеником (Євр. 5:4–5). Законодавець Мойсей – це прообраз Христа як нашого великого пророка та учителя (Ів. 1:17). Єгипет, земля рабства Ізраїля, – це прообраз рабства гріха. Червоне море – це прообраз хрещення (1 Кор. 10:2).

Пасхальне ягня у 12 розділі Книги Вихід – прообраз Христа, який помер, щоб ми уникнули Божого гніву (1 Кор. 5:7). Манна, яку Бог давав під час подорожі пустелею, слугує образом Христа або Його слів (Ів. 6:58). Скеля, з якої потекла вода, – це образ живої води, яку Христос дає Своїм послідовникам (1 Кор. 10:4).

Великим прообразом у Книзі Вихід є скинія. Святилище мало такий устрій, щоб виявляти духовні реалії християнської епохи. Зовнішній двір – це світ. Святилище у шатрі – це прообраз Церкви. Святе Святих, де зберігався ковчег завіту, було прообразом Неба (Євр. 9:12). Образне значення оздоблення скинії подано в наступній схемі.


Образи в оздобленні скинії
ПредметСимволічне значення для ізраїльтянОбразне значення для християн
Бронзовий вівтарВикуплення через жертвуХристос – наш вівтар (Євр. 13:10)
Бронзовий умивальникОчищення от оскверненняХрещення (Тит. 3:5)
Стіл показних хлібівДуховна їжаХристос – Хліб життя (Ів. 6:35); Вечеря Господня
СвітильникПросвітництво через одкровенняХристос – Світло для світу (Ів. 8:12); християни відображають це світло
Вівтар для кадінняПриємні Богові піднесенняМолитва в ім’я Ісуса (Об. 8:3–4)
Ковчег завітуДоступ до Бога через стосунки завітуХристос втілює Новий Завіт (1 Кор. 11:25)

КЛЮЧІ

Без сумніву, ключові розділи Книги Вихід – це 12–14. У цих розділах описано звільнення Ізраїлю з єгипетського рабства.

Наступні вірші можна назвати ключовими: «Ви бачили, що Я вчинив єгиптянам. Я підніс вас на орлиних крилах і привів до Себе. Тепер, якщо ви й справді слухатимете Мій голос і будете дотримуватися Мого Заповіту, то станете Моєю власністю з-поміж усіх народів, оскільки вся земля належить Мені. Ви будете для Мене царством священиків і святим народом» (Вих. 19:4–6а, UMT). Інші можливі ключові вірші: 3:8 або 12:51.

Ключова фраза Книги Вихід: як звелів Господь Мойсеєві (повторюється 15 разів). Ключове слово: звільнив, – зустрічається тринадцять разів.

ОСОБЛИВІ ДЕТАЛІ

Варто звернути увагу на п’ять фактів, пов’язаних із Книгою Вихід:

  • Десять кар, судячи з усього, були спрямовані проти конкретних єгипетських богів.
  • Червоне море, яке згадується у Виході, правильніше перекласти як Очеретяне море. Однак це не означає, що ізраїльтяни переправилися через якесь болото. Очеретяне море – це давня назва Червоного моря. Грецький переклад і два новозавітних уривки доводять, що ізраїльтяни, справді, перейшли через Червоне море (Дії 7:36; Євр. 11:29).
  • У Книзі Вихід можна виділити два види законів. Категоричні закони звучать так: не роби того і того. Казуїстичні закони: якщо людина зробить те, то буде таке покарання.
  • Сучасна держава Ізраїль відвоювала Синайський півострів у Єгипту в Шестиденній війні 1967 року. Це та земля, де давні ізраїльтяни мандрували сорок років. Ізраїль повернув Єгипту Синайський півострів 1979 року за єгипетсько-ізраїльською мирною угодою.
  • На горі Преображення Мойсей та Ілля говорили з Ісусом про Його кінець (Лк. 9:31).

ЧУТИ

Бог говорив у Книзі Вихід. Ми маємо слухати Його з готовністю. Уяву про книгу можна отримати з наступних відомих розділів:

  • Немовля Мойсей в очереті біля берега річки (Вих. 2).
  • Покликання Мойсея на служіння (Вих. 3–4).
  • Десять кар і протистояння інтересів (Вих. 7–11).
  • Постанова Пасхи (Вих. 12).
  • Перехід через Червоне море (Вих. 14).
  • Скрижалі з Десятьма заповідями (Вих. 20).
  • Слава наповнює скинію (Вих. 40).

Ось деякі найвідоміші вірші з Книги Вихід:

  • Я Той, Хто є (Вих. 3:14): ім’я Бога, яке було відкрите Мойсеєві.
  • «Відпусти Мій народ» (Вих. 5:1): говорить Мойсей до фараона.
  • «Ти не матимеш ніяких інших богів, окрім Мене» (Вих. 20:3, UMT): перша заповідь.
  • «Життя за життя, око за око, зуб за зуб» (Вих. 21:23–24): покарання має бути пропорційним до злочину.
  • «Усі, хто на боці Господа, йдіть до мене!» (Вих. 32:26, UMT).
  • «Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий» (Вих. 34:6, UBIO).