Книга Псалмів

19-та книга Біблії

Віра у різних обставинах

В іудаїзмі дев’ятнадцяту книгу нашої Біблії називають Тегілім = пісні хвали. У грецькій Біблії книга називається Псалми = пісні або Псалтеріон (Псалтир) = струнний інструмент. У латинській Біблії закріпилася назва Книга Псалмів.

Кожна частина священної бібліотеки збагачує наші стосунки з Богом. Книги закону містять вчення. Історичні книги містять приклади. Пророцтва говорять про майбутнє і містять викриття. Послання вмовляють. Але Псалми написані для того, щоб покращити наші стосунки з Творцем. Під впливом цієї книги формувалися молитви та поклоніння святих усіх епох. На її сторінках ті, хто зіткнувся із випробуваннями, знаходять силу; ті, хто каються, – прощення; втомлені – спокій; зневірені – підбадьорення; ті, що плачуть, – розраду.

У Книзі Псалмів більше розділів (150), ніж у будь-якій іншій книзі Біблії. Їх поділено на 2516 віршів. Це найбільша книга Старого Завіту.

СИТУАЦІЯ

Окремі псалми були написані принаймні сімома різними авторами у різний час – від Мойсея (1440 р. до Р. Х.) до періоду після Вавилонського полону. Серед авторів – Мойсей (1), Давид (73) та Соломон (2). Деякі псалми були написані левитами-музикантами Соломонового храму. Серед них: Асаф (12), Кореєві сини (10), Етан (1) та Геман (1). Авторів п’ятдесяти псалмів не названо. Чимало їх, мабуть, написав Давид. Останній псалом, дату якого можна встановити, – псалом 124, написаний у період відродження після Вавилонського полону, близько 525 р. до Р. Х. Більшість псалмів відноситься до часів Давида, близько 1000 р. до Р. Х. Таким чином, Книга Псалмів писалася протягом майже тисячоліття – від Виходу до Вавилонського полону.

ПЛАН

Книга Псалмів містить різні поетичні твори, серед яких: псалми-пророкування (наприклад, Пс. 2, 15, 21, 44, 109), псалми прославлення, або псалми з серії «алілуя» (наприклад, 145–150), псалми прохання, благання або лементу (наприклад, 6, 39, 85), псалми покаяння (наприклад, 32, 38, 51, 102, 130, 143), повчальні псалми або псалми мудрості (наприклад, 1, 19, 118), псалми сповідання (наприклад, 33, 102, 103), патріотичні або історичні псалми (наприклад, 78, 105, 106) і псалми паломництва (наприклад, 120–134).

Склад. 150 окремих псалмів було зібрано до книг упродовж п’яти різних періодів історії Ізраїля. Додавання нових псалмів пов’язане з інтересом до Божого храму. Соломон побудував храм близько 959 р. до Р. Х. Першу частину псалмів (Пс. 1–40) було написано і зібрано Давидом в очікуванні спорудження храму. Другу частину, що складається приблизно з 31 псалма (Пс. 41–71), було додано під час релігійного відродження за днів праведного царя Єзекії близько 700 р. до Р. Х. Третю частину (Пс. 72–88), імовірно, було додано під час реформації, яку очолив цар Йосія приблизно через сторіччя після відродження, що відбувалося при Єзекії. Четверту частину (Пс. 89–105) додали під час відновлення храму при Зоровавелі в період після Вавилонського полону. Нарешті, п’яту частину (Пс. 107–150) додали 457 р. до Р. Х. Кожна частина закінчується доксологією, або славослів’ям. У таблиці нижче наведено ці п’ять частин Псалтиря й коротко наведено зміст кожної з них.

Географічний план. Псалми народжувалися у різних місцях Близького Сходу – від Синайської пустелі, де Мойсей водив ізраїльтян, до Ізраїля, де Давид створив сильний народ, і навіть до Вавилону, де переможені євреї провели сімдесят років у вигнанні. Таким чином, місцевість, у якій писалися псалми, розтяглася на тисячу кілометрів (від Єгипту до Вавилону).

Біографічний план. Сам Бог є ключовою фігурою Книги Псалмів. Без Нього пісень прославлення просто не існувало б. У Книзі Псалмів найчастіше вживаються три єврейських імені Бога: Ель (Елохім) – звичайне ім’я Бога. Воно підкреслює Його силу та могутність; Адонай – підкреслює Його всевладдя; Ягве – ім’я, що асоціюється зі спасінням та порятунком.

ВІЧНА МЕТА

У Стародавньому Ізраїлі Книга Псалмів була насамперед збіркою богослужбових гімнів. На глибшому рівні мета книги – показати святим усіх часів дієві способи, що дозволяють висловлювати їхню віру в різних обставинах.

У центрі перших 88 псалмів – болісний досвід людини. Ці псалми народилися у глибоких душевних переживаннях. Тут можна знайти і роздуми, й історичні екскурси, і формальне повчання, і палке благання.

Більшість інших псалмів (починаючи з вісімдесят дев’ятого) призначено для загального поклоніння. Псалтир справедливо називають збіркою біблійних гімнів. У псалмах ми знаходимо скарбницю, яку можна використовувати в молитві – індивідуальній та спільній. У Книзі Псалмів оголюється людська душа. Тут є такі теми, як гріх, жаль, сором, каяття, надія, віра, любов. Ці стани людини мають всезагальний характер, вічну природу і становлять саму суть молитви.

У Книзі Псалмів проводиться чітка грань між гріхом і праведністю, між беззаконниками і праведником.

Псалми особливо дорогі всім дітям Божим, оскільки, мабуть, немає жодного переживання віруючого, яке не знайшло б вираження в цій книзі. Якщо Біблія – Божий Храм істини, то Книга Псалмів – музичне крило цієї будівлі. Небесна мелодія пронизує всю книгу. Тут Святий Дух відтворює кожен акорд людської природи – від приглушеної ноти, що плаче, в 50-му Псалмі до тріумфальної пісні 23-го Псалма.

Псалтир – це дзеркало душі. Тут виражені радість та смуток, трагедія та тріумф, хвала та молитва. У прекрасних троянд, що ростуть у цьому літературному саду, є гострі шипи. Дванадцять псалмів є особливою проблемою для християн. У так званих псалмах-прокляттях (наприклад, у Пс. 138) автор закликає біди на ворогів Бога.

При тлумаченні псалмів прокляття треба пам’ятати, що, по-перше, ці псалми містять прохання про Божу справедливість, а не про людську помсту. По-друге, автор просить Бога покарати лиходіїв і цим захистити Свою, Божу праведність. По-третє, у псалмах прокляття засуджується гріх. По-четверте, навіть Ісус закликав прокляття на деякі міста; Він наказав Своїм учням проклинати міста, які не приймуть Євангелію (Мт. 10:14–15). По-п’яте, більшість псалмів-прокльонів вийшла з-під пера Давида – людини, яка не була мстивою.

ПРОГОЛОШЕННЯ

Псалтир була улюбленою книгою перших християн. Новий Завіт містить 283 прямі цитати зі Старого Завіту, з яких 117 (40,3 %) – цитати з Книги Псалмів. У псалмах ми знаходимо кілька прямих пророцтв про події, які пов’язані з життям Христа. Це не має нас дивувати, бо царя Давида вважали за пророка (Дії 2:30). У таблиці нижче наводяться основні передбачення про Христа, що містяться в Книзі Псалмів, а також новозавітні вірші, що свідчать про їхнє виконання.

КЛЮЧІ

Псалми розташовано в певному порядку, що має повчальну мету. Книга починається з рішучого утвердження: праведники, на відміну від беззаконників, матимуть благословення (Псалом 1). У наступних псалмах ця теза розвивається й іноді піддається сумніву. Чи справді добрі люди завжди процвітають, а злі – завжди страждають? Ключовий розділ книги – псалом 72; із нього розпочинається третя частина. Псалмоспівець свідчить про те, як перестав заздрити безбожним, і переходить до безумовної хвали Бога, що звучить у завершальних псалмах книги.

Вірш, що найкраще відображає суть Книги Псалмів: «Віддайте Господу славу Його Імені, поклоніться Господу в Його святому дворі» (Пс. 28:2, УТТ).

Як і варто очікувати, ключова фраза книги: хваліть Господа/Його (36).

Ключові слова: Господь (Ягве) – зустрічається 536 разів, майже чверть віршів. Інші ключові слова: хвалити (154), праведний/праведність (131), гріх/беззаконня (67), добрий (63), злий (39) та судити/суд (59).

ОСОБЛИВІ ДЕТАЛІ

Нижче наведено деякі особливості Книги Псалмів, які виділяють її із-поміж інших книг Святого Письма.

• У єврейській Біблії Книга Псалмів міститься на початку третього розділу книг, який називається Кетувім (Писання), або Агіографи (Священне Писання). У грецькій Біблії Книга Псалмів зазвичай розташовано після Книги Йова; цей самий порядок збережено в українських перекладах Біблії.
• Книга Псалмів містить багато спеціальних термінів, що описують суть різних псалмів, або музику, що використовується для акомпанементу. Ось деякі з них: мізмор (57 разів) – пісня, яка виконується з інструментальним супроводом; маскіль (13 разів) – заклик до мудрості; начальнику хору (55); псалми сходження (Псалми 73–79) – можливо, їх співали паломники на шляху до Єрусалима. Можливо, термін пов’язаний зі сходами храму, на яких стояв хор левитів. Села(х) (71 раз) – вважається, що це музична позначка.
• Тридцять чотири псалми називають іноді «псалмами-сиротами», оскільки вони не мають назви.
• Найкоротший розділ Біблії, який, до того ж, розташований у середині Біблії, – Псалом 116. У ньому всього два вірші.
• Найдовший розділ Біблії – Псалом 117. Він складається з 176 віршів. Це акровірш, у якому секції довжиною у вісім віршів починаються з кожної з двадцяти двох літер єврейського алфавіту.
• Вірш Біблії, який знаходиться рівно посередині, наступний: «Краще покладатися на Господа, ніж надіятися на людину» (Пс. 117:8, УТТ).
• Книга Псалмів – найдовша книга Біблії.
• Книга Псалмів цитується у Новому Завіті частіше, ніж будь-яка інша книга Старого Завіту.
• Окрім псалмів, доданих до цієї книги, Старий Завіт містить принаймні одинадцять інших псалмів: Мойсея (Вих. 15:1–18; Повт. Зак 32:1–43), Девори (Суд. 5), Анни (1 Сам. 2:1–10), Давида (2 Сам. 22:2–51), Йова (роз. 3, 7, 10), Ісаї (Іс. 12:4–6), Єзекії (Іс. 38:9–20), Єремії (Плач 3:19–38; роз. 5), Йони (Йона 2:3–9) та Авакума (Ав. 3:2–19).
• Псалом Давида, записаний у 2 Сам. 22:2–51, збігається із Псалмом 17.
• Книга містить дев’ять псалмів-акровіршів. Найвідоміший із них – Псалом 117.

СЛУХАТИ

У Книзі Псалмів люди часто звертаються до Бога з різними молитвами. Але через цих богонатхненних псалмоспівців Бог звертається і до нас. Треба дослухатися до Нього. Ось деякі з найбільш відомих псалмів, з яких можна почати знайомство з Книгою Псалмів:

• Життєвий вибір (Пс. 1).
• Царювання Божого Помазанця (Пс. 2).
• Велич Бога (Пс. 8).
• Два свідки Бога (Пс. 18).
• Страждання Христа (Пс. 21).
• Пастир і милостивий господар дому (Пс. 22).
• Сходження на святу гору Господню (Пс. 23).
• Благання грішника, що кається (Пс. 50).
• Постійна вірність Бога (Пс. 99).

Ось деякі найбільш відомі рядки з Псалтиря:

• «Вигукуй Господу, уся земле!» (99:1, УТТ).
• «Твоє слово – світильник для моїх ніг, світло для моїх стежок» (118:105, УТТ).
• «Господь турбується про мене як пастир, – я ні в чому не матиму недостатку» (22:1, УТТ).
• «Коли я погляну на небо – діло рук Твоїх, на місяць і зорі, які Ти заснував, – хто така людина, що пам’ятаєш про неї, або людський син, що навідуєшся до нього?» (8:4–5, УТТ).
• «Як олень прагне до джерела води, так душа моя прагне до Тебе, Боже» (41:2, УТТ).
• Хто живе під захистом Всевишнього, той перебуватиме під покровом Бога небесного. Він скаже Господу: Ти – мій помічник, мій притулок, мій Бог. Я на Нього покладатиму надію» (90:1–2, УТТ).
• «Слова моїх уст, і роздуми мого серця завжди будуть перед Тобою і Тобі до вподоби, Господи, – мій помічник і мій викупитель!» (18:15, УТТ).