36-а книга Біблії

Пророк Божого гніву

Ім’я Софонія означає той, кого приховав Ягве. Три інших персонажі у Біблії також носять це ім’я. Про життя автора відомо небагато. Ми знаємо, що він був сином Куші, нащадка праведного царя Єзекії. Можливо, Софонія був учителем молодого царя Йосії. У такому разі зрозуміло, чому хлопчик із дитинства впевнено обрав шлях відродження та змін.

Софонію називали «оратором» (Робінсон), «ревнителем» (Ворд) та «пророком усіх народів» (Скофілд). Дж. Кемпбелл Морган прозвав його «пророком суворості та доброти Бога». Софонію з упевненістю можна назвати «пророком Божого гніву та милості» (Еліотт).

Книга пророка Софонії складається з 3 розділів, 53 віршів.

СИТУАЦІЯ

Політичний контекст Книги пророка Софонії той самий, як і контекст Книги пророка Наума. Ассирійська імперія занепадала. На сході зароджувалась нова політична сила – Вавилон. Коли Софонія проповідував, Юдея переживала погані часи. У ній панувала самозадоволена гординя, безсоромна брехня, кричуще беззаконня, нещадне здирство і дурне ідолопоклонство. Ті, хто чинив ці гріхи, не відчували жодного сорому.

Софонія пророкував під час правління царя Йосії. Зазвичай служіння цього пророка датується 640–609 рр. до Р. Х. Можливо, з натхнення Софонії і під його керівництвом цар Йосія почав останню, найґрунтовнішу реформу в історії Юдеї. Перетворення почалися на восьмий рік правління Йосії (634 р. до Р. Х.), посилилися в дванадцятий рік його царювання (630 р. до Р. Х.) і досягли кульмінації, коли було виявлено втрачену книга Божого закону в 621 р. до Р. Х.

Одночасно з Софонією на історичній сцені перебували пророки Наум, Авакум та Єремія.

ПЛАН

Книга пророка Софонії повністю складається з пророчих пророцтв, розділених на три частини: гріх Юдеї (1:1–2:3); вирок народам (2:4–3:8); порятунок залишку (3:9–20). У першому розділі Софонія звертає увагу на свою країну, у другому розділі – на навколишні народи, а в третьому – на майбутні події. У перших двох розділах ідеться про Божий гнів, у третьому – про день радості.

ВІЧНА МЕТА

Безпосередня мета Книги пророка Софонії – попередити Юдею про загибель. На глибшому рівні мета книги – нагадати затятим грішникам про Божий гнів і підбадьорити тих, хто кається.

Тема книги – день Ягве. Софонія підкреслює неминучість цього дня (1:2–3; 2:4–15; 3:8), його загальний масштаб (1:14 і далі) та жах (1:17). Пророк говорить про майбутнє покарання як протилежність створення. У першому розділі Книги Буття описано, як Бог створив риб, птахів, земних тварин та людину – саме в такому порядку. У день гніву Бог вигубить людей і худобу, птахів небесних та риб морських (1:3). У Книзі пророка Софонії багато суворих та похмурих мотивів. Запустіння, темрява і загибель упадуть на Юдею і на язичницькі народи – такий результат Божого гніву, викликаного гріхом.

Хоча центральна тема книги – Божий гнів, у тексті міститься й обітниця про викуплення – спасіння тих, хто вірить. Окрім того, Софонія передбачає, що після суду настане час радості. Того дня Бог очистить людство й поверне багатство Своєму народові.

ПРОГОЛОШЕННЯ

Книга пророка Софонії не містить безпосередніх месіанських пророцтв. Однак у ній передбачено день, коли юдеї і язичники стоятимуть пліч-о-пліч у царстві Бога (3:9). Це сподівання виконується у церкві Христа, де Бог зруйнував бар’єри, які розділяли народи (Еф. 2:14).

КЛЮЧІ

Ключовий розділ Книги пророка Софонії – розділ 3. У ньому сказано, що в день Господній відбудеться покарання грішників і відродження врятованих.

Ключовий вірш книги: «Бо близький день Господній» (1:7б, UBIO).

Ключовий вираз: того дня (3).

Ключове слово: решта (4).

ОСОБЛИВІ ДЕТАЛІ

Ось деякі особливості Книги пророка Софонії:

  • Софонія – єдиний пророк, що походив із царського роду.
  • Христос двічі посилається на Книгу пророка Софонії: Мт. 13:41 (Соф. 1:3); Мт. 24:29 (Соф. 1:15).
  • І Книга пророка Йоіла, і Книга пророка Софонії чи не повністю присвячені темі майбутнього дня Ягве. Софонія звертається до цієї теми близько двадцяти трьох разів.

СЛУХАТИ

Ось деякі найвідоміші уривки з Книги пророка Софонії:

  • «Я вигублю людину й скотину, вигублю птаха в небі й рибу в морі» (1:3а, пер. І. Хоменка).
  • «Бо тоді уста чисті народам Я дам, щоб усі вони кликали Ймення Господнє, щоб раменом одним послужити Йому» (3:9, UBIO).
  • «Ті, що залишилися з Ізраїля, і не чинитимуть неправедності, і не говоритимуть марне, і не знайдеться в їхніх устах обманливий язик, тому що вони пастимуться і поселяться, і не буде нікого, хто лякатиме їх» (3:13, УТТ).