Книга пророка Єзекіїля

26-а книга Біблії

Пророк у дії

Єзекіїль був пророком та автором двадцять шостої книги Біблії. Його ім’я означає «Бог зміцнює» чи «Бог міцний». Це єдина людина у Біблії з таким ім’ям. Саме ім’я автора згадується у книзі лише двічі (1:3; 24:24).

Батько Єзекіїля, Бузі, був священником. За звичайних обставин Єзекіїль, досягнувши тридцятирічного віку, мав би приступити до священницького служіння в храмі. Однак цього не сталося. У Бога був для нього інший грандіозний задум.

У Єзекіїля була дружина. Але приблизно в середині його служіння вона померла.

Книга пророка Єзекіїля складається з 48 розділів, 1273 віршів. Це третя за величиною книга Старого Завіту.

СИТУАЦІЯ

Після того, як Йосія загинув у битві, фараон Нехо посадив на єрусалимський престол його сина – Єгоякима. Коли Навуходоносор розбив військо Нехо у битві при Каркеміші 605 р. до Р. Х., Єгояким поспішно став союзником вавилонян. Однак після трьох років служіння Навуходоносорові Єгояким повстав проти нього (2 Цар. 24:1). Перед тим, як вавилонське військо прийшло покарати Єгоякима, той помер. Його син Єгояхін намагався правити, але протримався на престолі всього близько трьох місяців. У березні 597 р. до Р. Х. вісімнадцятирічний монарх здав Єрусалим Навуходоносору. Єгояхіна та десять тисяч бранців вивели у Вавилон. Серед них був і Єзекіїль.

Коли Єзекіїль прожив у Вавилоні п’ять років, Бог закликав його до пророчого служіння серед бранців. Єзекіїлю було тоді тридцять. Під час заклику він побачив Божий престол (роз. 1). Сталося це 593 р. до Р.Х.

Упродовж двадцяти двох років (можливо й довше) Єзекіїль служив тисячам єврейських переселенців у Вавилоні. Його прозвали пророк дії за безліч дивних випадів, які він використав, щоб привернути увагу бранців і донести до них свою проповідь. Він вирізнявся серед інших пророків тим, що використовував безліч таких притч-пантомім.

За своєю суттю проповідь Єзекіїля схожа з проповіддю його сучасника Єремії, який жив у Єрусалимі. В цей час у Вавилоні проповідував Даниїл. Єзекіїль тричі згадує його (14:14, 20; 28:3). Однак служіння Даниїла було обмежене царським двором.

Незадовго до початку проповіді Єзекіїля (або в перші роки його служіння) у Вавилоні відбулися наступні події. По-перше, почалося служіння Даниїла, який тлумачив сни (Дан. 2). По-друге, Навуходоносор спалив у вогні двох єврейських лжепророків (Єр. 29:22). По-третє, Шадрах, Мешах та Авед-Неґо уникли такої ж долі (Дан. 3).

ПЛАН

Книга Єзекіїля, як і більшість пророчих книг, містить безліч проповідей і передбачень, які межують із оповіддю. Однак ця книга відрізняється від інших тим, що в ній містяться алегорії/притчі та згадуються видіння[1].

Матеріал книги поділено на три частини. У перших двадцяти чотирьох розділах Єзекіїль говорить про Єрусалим до того, як Навуходоносор зруйнував місто (586 р. до Р. Х.). У цих розділах звучить проповідь засудження і передбачається трагедія, що насувається. Центральна частина книги (роз. 25–32) містить передбачення Єзекіїля про язичницькі народи. Ці розділи в основному було написано протягом вісімнадцяти місяців, коли Навуходоносор тримав в облозі Єрусалим. Останній розділ книги (роз. 33–48) містить слова пророка, які було сказано після руйнування Єрусалима. У цих розділах звучить втіха та підбадьорення. Бог не залишив Свій народ.

Аналізуючи структуру книги, бачимо, що найважливіша подія, яка сталася під час служіння Єзекіїля, – падіння Єрусалима. Хоча сам Єзекіїль, на відміну від Єремії, не був очевидцем цієї трагедії, повідомлення про неї вразило бранців у Вавилоні. Їхня віра похитнулася.

ВІЧНА МЕТА

Можна виділити дві безпосередні мети Книги пророка Єзекіїля: спростувати хибні уявлення про непереможність Єрусалима та втішити бранців після трагедії. На глибшому рівні мета книги – за допомогою символів – відобразити велике майбутнє Божого народу.

Поверхово ознайомившись із цією книгою, багато читачів вважають, що її духовна цінність невелика й що вона не стосується нашого часу. Навіть тим, хто намагається серйозно вивчати книгу, не завжди вдається розібратися у заплутаних подробицях видінь, записаних у першому розділі. А шкода. Книга пророка Єзекіїля містить важливе слово для Божого народу – слово, яке більше не повторюється ніде в Біблії.

Єзекіїль перелічує гріхи, які накликали Боже покарання на Юду. Він указує на безглуздість хибних надій на швидке повернення в рідну землю. Божий суд над Єрусалимом і храмом обов’язково відбудеться. Як і ппророк Єремія, Єзекіїль розвиває цю думку.

Коли Єрусалим зрештою впав, Єзекіїль почав втішати переселенців. Він запевняв їх у тому, що народ буде відновлено і він набуде благословення у вічному завіті. Тема божественної втіхи пояснюється у Єзекіїля докладніше, ніж у Єремії.

Книга пророка Єзекіїля містить глибоке богослов’я, зокрема доктрину особистої відповідальності (роз. 18). Вища благодать Бога, Його абсолютна святість і праведність та Його влада над усім світом постають тут так само чітко, як у будь-якій іншій частині Біблії. Незважаючи на деякі складні місця, тема остаточної перемоги Божого народу ясно розкривається в цьому пророцтві.

Ця криниця істин, а також безліч подробиць одкровення слугуватимуть духовному збагаченню того, хто візьметься серйозно дослідити цю книгу. Шукачам духовного скарбу не треба зневірятися, потрапляючи в екзегетичні трясовини, які іноді стають випробуванням для нашої рішучості та інтелекту.

Єзекіїль наводить приголомшливий опис небесної слави Бога (1:28; 3:12, 23). Він бачив, як ця слава залишила Єрусалимський храм (9:3; 10:4, 18–19; 11:22–23). Пізніше йому відкрилося у видінні, як Божа слава повернеться у чудовий храм, який буде побудовано у майбутньому (43:1–5; 44:4).

Серед дивних деталей та химерних видінь містяться чіткі висновки про Бога. Один із найважливіших висновків полягає в тому, що Бог охочіше прощає, аніж карає. За Своєю спільною доброю прихильністю до людей Бог ніколи не залишає спроб повернути вірність і любов тих, хто відвернувся від Нього.

Єзекіїль вважав себе Божим сторожем. Він усвідомлював покладену на нього відповідальність і попереджав народ про біди, що наближаються. Його книга служить християнам нагадуванням про те, що і ми – сторожі; наш обов’язок – переконувати інших звернутися до Господа, поки є час.

ПРОГОЛОШЕННЯ

Книга Єзекіїля містить принаймні чотири уривки, які безпосередньо вказують на Месію. Пророцтво, зазначене знаком *, є найважливішим у книзі.

• Ніжна парость (17:22–24).
• Праведний цар (21:25–27).
• Вірний пастир (34:23–31)*.
• Велике возз’єднання (37:21–28).

Єзекіїль передбачав час, коли весь народ Божий об’єднається під владою одного царя. Він передбачав чудовий храм, із якого потече вода життя, яка оживляє духовно мертвих (символічно представлених Мертвим морем). Храм, зображений Єзекіїлем, є храмом Христа, Його церквою.

КЛЮЧІ

Ключовий розділ Книги пророка Єзекіїля – розділ 37. Тут пророк дізнається у баченні, що Бог оживить сухі кістки ізраїльського народу.

Ключовий вірш: «Той, хто згрішив, той мусить умерти. Син за провину батькову не буде відповідати, батько за провину сина не буде відповідати» (Єз. 18:20а, пер. І. Хоменка).

Ключовий вираз книги, безперечно, син людський (93): він позначає Єзекіїля – смертну людину. У книзі також часто зустрічаються такі вирази: пізнаєш/дізнаєтеся (61), було до мене слово Господнє (49) і слава Господня (12).

Ключові слова: меч (82) та наміряв (33).

ОСОБЛИВІ ДЕТАЛІ

Книга пророка Єзекіїля виділяється безліччю особливостей:

• Можливо, ім’я син людський, яким називав Себе Ісус, було певною мірою запозичене з Книги пророка Єзекіїля.
• Ім’я «Єзекіїль» використовується тільки двічі в цій книзі і більше не зустрічається ніде в Біблії.
• Бог говорить до Єзекіїля: «Я поставив тебе знаком для Ізраїлевого дому» (12:6). У перших двадцяти чотирьох розділах[2] книги записано десять проповідей-знамень, або притч-пантомім, і одна – у другій половині книги (37:15–17).
• Останнє слово книги – символічна назва нового Єрусалима: Яхве-Шама = Яхве тут.
• У книзі записано більше видінь та притч/алегорій, ніж у будь-якій іншій старозавітній книзі.
• Єзекіїль двічі переноситься у видіннях із Вавилона до Єрусалима. Уперше він на власні очі бачить огидні гріхи, які таємно і явно роблять начальники народу (роз. 8–10). Удруге (роз. 40–48) він бачить чудовий храм майбутнього.

СЛУХАТИ

Хоча церква загалом приділяла Книзі пророка Єзекіїля мало уваги, його книга завжди приваблювала сектантів, критиків та любителів усього загадкового.

З погляду сучасних біблійних критиків, Книга пророка Єзекіїля є невід’ємною частиною їхньої перевернутої навиворіт реконструкції старозавітної історії, згідно з якою старозавітне священство було вигадкою писарів, що жили у Вавилоні, а не божественним одкровенням на горі Синай.

Так звані «фахівці з пророцтв» цитують Книгу пророка Єзекіїля як доказ того, що Божий задум для майбутнього передбачає сучасний сіоністський рух (повернення невіруючих євреїв до Палестини), вторгнення Росії до Ізраїлю, що назріває, і відновлення старозавітної системи жертв у храмі, який буде споруджено в Єрусалимі.

Любителі фантастики вишукують у цій книзі космічні кораблі та інопланетян, які видають себе за Бога.

Мормони вважають, що уривок Єз. 37:15–23 містить пророчу вказівку на те, що Книга Мормона (жезл Єфрема) буде додано до Біблії (жезл Юди).

Служителям Божим треба ретельно досліджувати Книгу пророка Єзекіїля хоча б для того, щоб змусити замовкнути цих сучасних пустословів і ошуканців, які розбурхують багато сімей (Тит. 1:10 і т. д.). Найкращий захист від тисячі та однієї помилки – це істина.

Ті, хто читає Книгу пророка Єзекіїля вперше, запитують себе, чи не був пророк людиною ексцентричною, чи ж, узагалі, божевільною. У деяких випадках його поведінку аж ніяк не можна назвати нормальною. Проте кожне з інсценувань Єзекіїля підкріплювало його слова. Навіть якщо деякі його слова забувалися б, навряд чи можна було забути його притчі-пантоміми. Книга подібна до галереї словесних картин, серед якої розставлені міні-сцени: на них пророк розігрував богонатхненні моновистави. Дивовижні витівки Єзекіїля мали б привертати до його книги увагу дослідників сьогодні – так само, як притягували вони до його дому глядачів-сучасників.

Варто зробити ще одне спостереження. Письмовий стиль пророка Єзекіїля відрізняється методичністю. Він ретельно датує події, старанно компонує матеріал і часто використовує повтори. Однак ця, здавалося б, нудна структура поєднується з глибокою таємницею та пронизана безліччю образів і символів, що містять багату поживу для уяви.

Наступні відомі розділи допоможуть розпочати знайомство з Книгою пророка Єзекіїля:

• Єзекіїль зустрічає НЛО (Єз. 1).
• Таємні гріхи Юди (Єз. 8–10).
• Доктрина особистої відповідальності (Єз. 18).
• Єзекіїля призначено вартовим (Єз. 33).
• Пророцтво про сухі кістки (Єз. 37).
• Остання битва з Божим народом (Єз. 38–39).
• Вода життя (Єз. 47).

Ось деякі відомі рядки з цієї книги:

• «Яка мати — така її донька!» (16:44, UBIO).
• «Дощі благословення» (34:26, пер. І. Хоменка).
• «Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!» (18:2, UBIO).

[1] Алегорії/притчі: 15:1–8; роз. 16; 17:1–21, 22–24; роз. 23; 24:1–14. Видіння: 1:4–28; 2:9–3:13; 3:22–23; роз. 8–11; 37:1-10; роз. 40–48.

[2] 4:1–3; 4:4–8; 4:9–17; 5:1–17; 12:1–7; 12:17–20; 21:1–17; 21:18–23; 22:17–31; 24:15–27.