Книга плач Єремії

25-а книга Біблії

Перед невимовною трагедією

Традиційно двадцять п’ята книга Біблії називалася за її першим словом (яке також зустрічається у віршах 2:1 та 4:1). Це давньоєврейське слово Ekhah, що означає «на жаль». Пізніше юдейські вчителі назвали книгу Qinoth, що означає Плач. У грецькій Біблії книга отримала назву Lamentations (Оплакування).

Згідно з юдейським переказом, автором книги був Єремія. Ця традиція відображена у повній назві книги в латинському (й українському) перекладі Біблії: Плач Єремії. Тут використовується такий самий тон і є та ж думка, що й в Книзі пророка Єремії. Між цими книгами простежуються і вербальні паралелі.

У християнських колах Книзі Плач Єремії приділяють увагу вкрай рідко. Діти завчають її назву – як і назви інших книг Біблії. Однак у проповідях і уроках Книгу Плач Єремії майже ніколи не використовують. Загалом церква не знайома з її змістом. Цю книгу можна назвати прийомною дитиною у сім’ї біблійних книг. Причина в тому, що Книга Плач Єремії вважається надзвичайно похмурою та сумною. У ній виражений біль народу, який страждає.

Книга Плач Єремії складається з 5 розділів, 154 віршів.

СИТУАЦІЯ

Книгу Плач Єремії було написано невдовзі після того, як Навуходоносор захопив Єрусалим 586 р. до Р. Х. Вісімнадцять страшних місяців облоги закінчилися тим, що Навуходоносор зробив пролом у стінах Єрусалима. Цар Седекія намагався втікати. Його наздогнали, схопили та відвели до міста Рівла у Сирії. Там на очах Седекії стратили його синів. Потім його осліпили і відвели в ланцюгах до Вавилона. Євреї були нажахані тим, що зруйнували їхні храм і столицю. Їм здавалося, що Бог залишив їх.

У Книзі Плач Єремії описується похорон міста. Вавилонські полчища, що вторглися, перетворили стародавнє місто Давида на руїни. У похоронній пісні, що складається з п’яти поем, Єремія висловлює почуття тих, хто став свідками трагедії.

ПЛАН

Літературний план. Книга Плач Єремії складається із п’яти окремих поем. Розділи 1, 2, 3 та 4 написано у формі акровірша. Розділи 1, 2 та 4 містять по двадцять два вірші – по одному на кожну літеру єврейського алфавіту. У 3-му розділі шістдесят шість віршів. Тут кожній літері єврейського алфавіту відповідає початок уривка із трьох віршів. Навіть останній розділ, що містить двадцять два вірші, нагадує акровірш. Структура Книги Плач Єремії подана в таблиці нижче.

Географічний план. У центрі Книги Плач Єремії – Єрусалим, або Сіон. Єдина інша географічна назва, яка згадується у книзі, – Едом (4:21–22).

ВІЧНА МЕТА

Безпосередня мета Книги Плач Єремії – допомогти ізраїльтянам висловити біль загальної втрати. На глибшому рівні мета книги – допомогти Божому народові зберегти віру перед найбільшою трагедією.

Автор хоче, щоб його народ визнав праведність Божих дій. Єремія вчить людей упокорюватися перед судом, що їх спіткав. Він прагне привести назад до Бога тих, хто не бажав каятися до того, як місто було зруйновано. Пророк прагне, щоб його слухачі довірилися Божому милосердю.

У Книзі Плач Єремії зображено, що за втратою Юди стоїть всевладдя Бога та Його праведність. Насамперед, це книга про страшні наслідки гріха. Тут ми бачимо глибину горя, яке спіткало не окрему людину, а цілий народ. Навіть молитви в книзі – це відчайдушні крики болю, а не утвердження в надії. Гріх тягне за собою тривалі та серйозні наслідки.

Однак Книзі Плач Єремії – це не просто безрадісний протест проти несправедливості життя. Насправді у цих поемах звучить і віра у справедливість та доброту Бога. Авторові довелося пережити найважчі випробування: біль, горе, безглузду жорстокість і самотність. Але очима віри він дивиться крізь розпач і бачить Живого Бога. Книга Йова допомагає віруючим упоратися зі стражданням на особистому рівні; Книга Плач Єремії підбадьорює віруючих перед трагедією величезного масштабу.

ПРОГОЛОШЕННЯ

Книга Плач Єремії не містить конкретних месіанських пророцтв. Однак ці пісні плачу нагадують нам про те, що пройде шість століть, й Ісус знову оплакуватиме майбутнє руйнування того ж Єрусалима – цього разу римлянами (Лк. 13:34–35).

КЛЮЧІ

Ключовий розділ Книги Плач Єремії – розділ 3. Віра окрилює автора посеред найгіршого плачу (3:22–25).

Ключовий вірш книги: «Ласки Господні не скінчились, не вичерпалось його милосердя.
23 Вони нові щоранку, велика твоя вірність!» (Плач 3:22–23, пер. І. Хоменка).

Ключовий вираз: дочка Сіону (8).

Ключове слово: гріх/гріхи (8).

ОСОБЛИВІ ДЕТАЛІ

Ось деякі особливості, що виділяють Книгу Плач Єремії з-поміж інших книг Біблії:

• Спочатку Книга Плач Єремії була додатком до Книги пророка Єремії.
• У сучасній єврейській Біблії Книгу Плач Єремії поміщено у розділ Меґіллот (Сувої) разом із книгами Естер, Рут, Еклезіястова і Пісня над піснями. В українському перекладі Біблії книга наслідує грецьку і латинську версії.
• Чотири із п’яти розділів книги налічують по двадцять два вірші. Виняток – розділ 3, що налічує шістдесят шість віршів (тричі по двадцять два).
• Книга Плач Єремії – найсумніша книга Біблії, єдина книга, що повністю складається зі скорботних пісень.
• Єремію, який написав це зібрання пісень плачу, а також деякі уривки в Книзі пророка Єремії, що рвуть душу, називають пророком, який плаче.
• Багато євреїв сьогодні читають цю книгу біля Стіни плачу, оплакуючи руйнування храму.
• Загибель Єрусалима є головною темою двох книг Єремії. У Книзі пророка Єремії автор передбачає руйнування та попереджає про нього; у Книзі Плач Єремії він озирається назад, осмислюючи трагедію.

СЛУХАТИ

Через крики розпачу і через образи спустошення, що містяться в Книзі Плач Єремії, Бог говорить до нас. Варто дослухатися до цих слів. Вони містять попередження про наслідки гріха. Ми бачимо приклад того, як треба сприймати події катастрофічного масштабу. Ось деякі найвідоміші рядки з цієї книги:

• «Ярмо моїх переступів накладено його рукою; і вони, сплетені докупи, тяжать на моїй шиї. Він підбив мою силу. Видав мене Господь їм у руки, я проти них не можу протистати» (1:14, пер. І. Хоменка).
• «Господь – мій пай, – моя душа говорить; тому й надіюся на нього, Благий Господь до того, хто його чекає; до душі, яка його шукає. Добре чекати мовчки від Господа спасіння» (3:24–26, пер. І. Хоменка).
• «То благо в юні дні ярмо носити» (3:27, UMT).
• «Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було! Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?…» (5:21–22, UBIO).