Перемога віри, яка виявляється в послуху

Назва шостої книги Біблії містить ім’я головного персонажа й, очевидно, автора книги. Ім’я Ісус (євр. Єгошуа) означає Ягве спасає. У грецькій та латинській Біблії книга має ту ж назву.

Книга Ісуса Навина містить 24 розділи, 661 вірш.

СИТУАЦІЯ

Єврейська традиція приписує авторство шостої книги Біблії Ісусові Навину. У нас немає вагомих причин заперечувати його авторство. Використання займенників першої особи множини (5:1, 6) підтверджує цей погляд. Ми знаємо, що Ісус умів писати. Окрім того, він створив матеріал, який вважався настільки священним, що його зібрали в Книгу Закону (Іс. Нав. 24:26). Записи було зроблено до смерті Раав (Іс. Нав. 6:25), сучасниці Ісуса Навина.

Три уривки (історії), очевидно, було додано автором наступної книги Священного Письма. Це з впевненістю можна сказати про уривок, де згадується смерть Ісуса Навина (Іс. Нав. 24:29). Автор Книги Суддів, можливо, також вставив розповідь про те, як Отніїл захопив місто Кір’ят-Сефер (Іс. Нав. 15:13–17; пор. Суд. 1:9–13) і примітку про переселення синів Дана (Іс. Нав. 19:47; пор. Суд. 18:27–29).

Вийшовши з пустелі, Ізраїль вступив у великі протистояння з аморейськими царями Сигоном та Оґом, а потім з мідіянами. У цей час ізраїльський стан був на рівнинах Моаву навпроти Єрихона. Після того як ізраїльтяни впродовж означеного терміну оплакали смерть Мойсея, вони були готові вступити до Обіцяної землі під керівництвом Ісуса Навина.

Щоб краще зрозуміти роль Книги Ісуса Навина у Письмі, порівняємо цю книгу з двома попередніми. У Книзі Числа описуються промахи Ізраїля – народові не вдалося увійти до землі (Числ. 14:2–4), не вдалося перемогти хананеїв (Числ. 14:44–45), не вдалося зайняти Ханаан (Числ. 14:28–34). У Книзі Ісуса Навина ці невдачі перекреслюються.

 У Книзі Повторення Закону Мойсей говорив про майбутнє в Ханаані; він показав Ізраїлю бачення віри. У Книзі Ісуса Навина Ізраїль здійснює справу віри й стає володарем Ханаану. Книга стає кульмінацією обітниць, даних патріархам. Водночас книга відкриває новий розділ в історії Божого народу.

Книгу Ісуса Навина було написано близько 1380 р. до Р. Х. наприкінці завоювання, незадовго до смерті Ісуса.

ПЛАН

Окрім історичної оповіді Книга Ісуса Навина містить одкровення Бога, прощальні промови (роз. 23–24), перелік земель (роз. 12–21) і молитви. У книзі є три основні розділи:

  • Входження до Обіцяної землі (роз. 1–5).
  • Завоювання землі (роз. 6–12).
  • Опанування землі (роз. 13–24).

У першому основному розділі, своєю чергрю, можна виокремити три частини: підготовка до переходу через Йордан (роз. 1–2), перехід Йордану (роз. 3–4) і план захоплення Єрихона (роз. 5).

У другому основному розділі зображено, як Ізраїль у три етапи витіснив хананеїв, які жили на цій землі (роз. 13–21), конфлікт між колінами (роз. 22) і промови Ісуса Навина (роз. 23–24).

Автор книги майстерно позначив зміст книги у перших віршах першого розділу [пер. митрополита Филарета]:

1:2 Перейди через Йордан (роз. 1–4);
1:5 Ніхто не вистоїть перед тобою (роз. 5–12);
1:6 Будь твердим та мужнім (роз. 13–22);
1:7 Виконуй весь закон, який заповідав тобі Мойсей (23–24).

Хронологічний план. Книга Ісуса Навина охоплює період протяжністю приблизно двадцять сім років. Зважаючи на інформацію про вік Калева (Повт. Зак. 2:14; Іс. Нав. 14:7), ми робимо висновок, що військові кампанії проти хананеїв під проводом Ісуса тривали сім років. За цей період «взяв Ісус увесь Край» (Іс. Нав. 11:23, UBIO). Однак після завершення цих кампаній залишалося ще дуже багато землі, яку потрібно було завоювати (Іс. Нав. 13:1). Ісус помер у 110 років, близько 1380 р. до Р. Х. (Іс. Нав. 24:29).

Біографічний план. Ісус Навин – головна діюча особа книги, яка названа на його честь. Так само, як Мойсея, Бог готував Ісуса вісімдесят років, перш ніж він став провідником Ізраїля. Його життя розпочалося в Єгипті, де він був рабом. Упродовж сорока років у пустелі Ісус був слугою Мойсея. У той період його разом із одинадцятьма іншими ізраїльтянами було відправлено до Ханаану на розвідку.

Після смерті Мойсея Ісус очолив Ізраїль. У період Завоювання цей великий Божий муж виступає у трьох ролях. По-перше, під час воєн Ізраїля проти хананеїв Ісус був головнокомандувачем (роз. 1–12). По-друге, коли територію розділяли між колінами, Ісус виконував роль радника (роз. 13–22). По-третє, востаннє Ісус виступає перед народом у ролі проповідника, який закликає Ізраїль зберігати вірність Господу (роз. 23–24). Ісус очолював Ізраїль упродовж приблизно тридцяти років. Мойсей вивів Ізраїль із рабства і дав народові Божий закон, Ісус же привів Ізраїль до благословення і дав йому Божу землю.

Певну роль у завоюванні землі відіграли також наступні персонажі:

  • Рахав, блудниця з Єрихона, яка пов’язала своє життя з ізраїльтянами й отримала порятунок (роз. 2).
  • Ахан, який украв закляті речі з Єрихона, що призвело до поразки Ізраїля (роз. 7).
  • Калев, у 87 років усе ще шукав гори, які можна було завоювати (роз. 14).
  • Елеазар, первосвященник, який допомагав ділити землю між колінами (19:51).
  • Пінхас, священник, який мало не розпалив громадянську війну через справу, що здалася йому порушенням Божого закону (роз. 22).
  • Адоні-Цедек, цар Єрусалима, який створив південну коаліцію, щоб протистояти Ізраїлю (роз. 10).
  • Явін, цар хацорський, який створив північну коаліцію проти Ізраїля (роз. 11).

У географічному сенсі дія Книги Ісуса Навина розгортається у чотирьох місцях:

  • Район річки Йордан (роз. 1–5);
  • Південний Ханаан (роз. 6–10);
  • Північний Ханаан (11:1–13:7);
  • Великий Ханаан (13:8–24:33) – територія на схід і захід від Йордану.

ВІЧНА МЕТА

Безпосередня мета Книги Ісуса Навина полягає в тому, щоб зобразити, як Бог виконує Свою обіцянку і приводить Ізраїль до Обіцяної землі. На глибшому рівні мета книги – підкреслити, що «перемога, що перемогла світ, віра наша» (1 Ів. 5:4, Хоменка).

Книга Ісуса Навина навчає, що перемога й благословення приходять через послух Господу та довіру Йому. Бог пропонує Ізраїлеві зробити неможливе. Він дав народові задум, що ґрунтується на вірі, який дозволяє виконати місію. Він благословив усі справи ізраїльтян, які здійснюються через віру.

Певною мірою Книга Ісуса Навина слугує продовженням п’яти книг Мойсея. З іншого боку, тут розпочинається новий розділ священної бібліотеки. У п’яти книгах Мойсея описується, як Ізраїль підходить до Ханаану; Книга Ісуса Навина доповнює їх описом того, як Ізраїль входить у Ханаан. У наступних одинадцяти книгах описується історія Ізраїля в Ханаані. Книга Ісуса Навина слугує вступом до цих книг, оскільки в ній зображено, як ізраїльтяни оселилися у Ханаані.

У Книзі Ісуса Навина Бог виконує обітницю, дану Авраамові, Ісаакові та Якову. Бог обіцяв патріархам велике потомство й плодовиту землю. Виконання першої обітниці описано у Книзі Вихід; у Книзі Ісуса Навина ми бачимо, як виконується друга обітниця.

ПРОГОЛОШЕННЯ

Книга Ісуса Навина не містить прямих месіанських пророцтв; однак у ній описана христофанія – явлення Христа. Він постає в образі вождя Господнього воїнства (Іс. Нав. 5:13–15; пор. Об. 19:11–14) і передає Ісусові Навину план битви, який дозволяє завоювати Єрихон (Іс. Нав. 6:2–5).

Книга також містить важливий прообраз (передвісник) Небесного Царства. Як сказано у 3–4 розділах Послання до євреїв, Ханаан слугує образом теперішнього становища віруючих і їхньої спадщини у Христі. У Посланні до ефесян Павло проводить паралель між давнім Ханааном і небом, яке успадкують християни. Ханаан був спадщиною, призначеною для обраного народу (Бут. 13:14–15; Вих. 13:5). «Небо» – це спадщина християн (Еф. 1:18–22). Однак є й відмінність. Ханаан приніс ізраїльтянам матеріальні благословення, тоді як «небо» означає духовне благословення.

Існують й інші паралелі між фізичним Ханааном і «небом». По-перше, Ізраїль увійшов до Ханаану завдяки тому, що Бог дав провідника – Ісуса Навина (Іс. Нав. 1:6; 11:23; Повт. Зак. 1:6). Ми входимо до «неба» завдяки дії Христа (Еф. 1:18–22). Але варто відзначити й відмінність. Старозавітний Ісус Навин ніс меч. Новозавітний Ісус несе хрест.

По-друге, Ханаан був подарунком Божої благодаті, яку Ізраїлю варто було прийняти вірою і послухом (Іс. Нав. 1:6–9). Так само й новозавітні віруючі успадковують небо (Еф. 2:5–8).

По-третє, Ізраїль заволодів Ханааном завдяки Божій силі, яка була проявлена дивовижним чином (Іс. Нав. 4:24; Повт. Зак. 28:10). Дещо подібне відбувається, коли віруючі здобувають небо (Еф 1:19–23).

По-четверте, Ханаан був зоною конфлікту (Іс. Нав. 10:1–4; Повт. Зак. 7:1); це саме можна сказати і про боротьбу проти піднебесних духів злоби (Еф. 6:12).

КЛЮЧІ

Ключовий розділ Книги Ісуса Навина – двадцять четвертий. У записаному в ньому зверненні Ісус Навин готує Ізраїль до того часу, коли народ залишиться без попереднього вождя.

Ключовим віршем можна назвати такий: «Кожне місце, на яке поставите стопу ваших ніг, Я дам його вам, як і сказав Мойсеєві» (Іс. Нав. 1:3, УТТ). У цьому вірші підсумовується все, про що йдеться у Книзі Ісуса Навина. Ось ще інші уривки, які також можна вважати ключовими: 1:5–9; 23:3б–11; 24:14–15.

Ключові слова Книги Навина: Господь (222) і цар (якоїсь землі) (71), а також земля (87); взяти/взяли (57); межа (56).

ОСОБЛИВІ ДЕТАЛІ

Варто відзначити три факти, пов’язані з Книгою Ісуса Навина:

  • Спочатку Ісус названий Осія (Хошеа) = спасіння (Числ. 13:8). Потім його ім’я змінюється на Єгошуа = Ягве – спасіння (Числ. 13:16). Його також називали Єшуа, скорочена форма від Єгошуа. Це грецький еквівалент імені Ісус.
  • Книга Ісуса Навина, як і Повторення Закону, містить запис про смерть автора.
  • У 3 розділі Книги Ісуса Навина розповідається про те, як висохли води Йордану; схожа подія відбулася 1927 року: вода в річці зникла на двадцять одну годину, бо внаслідок землетрусу в русло обвалилася скеля.

СЛУХАТИ

Бог говорить із нами у Книзі Ісуса Навина. Ми маємо почути, що Він прагне сказати нам. Отримати уяву про цю дивовижну книгу можна з таких відомих розділів:

  • Перехід річки Йордан (Іс. Нав. 3).
  • Стіни Єрихона руйнуються (Іс. Нав. 6).
  • Злодій у стані (Іс. Нав. 7).

Ось деякі відомі рядки з Книги Ісуса Навина:

  • «Будь мужнім і хоробрим» (1:6, 7, 9, 18, UMT).
  • «Не кину тебе, не полишу» (1:5; пор. Євр. 13:5, UMT).
  • «Сьогодні зробіть вибір, кому ви служитимете… А що до мене і моєї родини, ми будемо служити Господу» (24:15, UMT).
  • «Я й зараз у силі, як і тоді, коли Мойсей посилав мене в розвідку. Моя сила й сьогодні та ж сама, що й тоді, я можу вирушити в бій і повернутися» (14:11, UMT).
  • «Тож віддай мені тепер той гірський край, що його обіцяв мені того дня Господь» (14:12, UMT).
  • «Сонце зупинилося посеред неба і нерухомо стояло цілий день» (10:13б, UMT).