61-ша книга Біблії

Зростання у вірі

У своєму першому посланні Петро з’ясовує проблеми, які виникають у християн поза церквою. У другому посланні він розглядає проблеми, що виникають у церкві. У 1 Петра апостол закликає до покірності як до правильної реакції на страждання ззовні; у 2 Петра автор указує на знання істини як єдину профілактику помилок усередині церкви.

Друге послання Петра має багато спільного з Посланням Юди. Це послання також порівнюють із 2 Тимофія, останнім листом Павла. Обидва містять ключовий настановчий уривок (2 Петра 1:20–21; 2 Тимофія 3:16). Обидва попереджають про лжевчителів. Авторів обох послань невдовзі очікувала мученицька смерть.

Короткий лист, який ми називаємо Другим посланням Петра, не згадувався отцями церкви. І аж до днів християнського мислителя Орігена (близько 225-го року) за ним не визнавали авторства Петра. Однак у ранніх грецьких папірусних рукописах Нового Завіту 2 Петра беззаперечно було прийнято церквою як частина християнських Писань.

Друге послання Петра складається з 3 розділів, 61 вірша.

СИТУАЦІЯ

Не дуже багато можна сказати про обставини, за яких було написано Друге послання Петра. Очевидно, що автор був близький до завершення свого земного життя, імовірно під час гонінь при імператорі Нероні. Послання датується 67-м роком. Це той самий період, коли з’являється останній лист Павла, 2 Тимофія. Зруйнування Єрусалима відбулося через три роки після цього.

ПЛАН

Структурний план. Тема Другого послання Петра – це зростання у вірі. Три розділи розкривають три різні теми. Перший розділ – це настанова, другий – попередження, третій – захист. Зміст такий:

• Вступ (1:1–2).
• Зростання у Христі (1:3–21.).
• Остерігайтеся розпусників (2).
• Надія на другий прихід (3).

Основні факти про життя автора дивіться вище, у розділі, присвяченому Першому посланню Петра. Петро писав друге послання незадовго до смерті. У ньому він згадує Павла і висловлює думку, яка стала загальновідомою, що деякі речі з тих, про які писав Павло, складні для розуміння (3:16).

Географічний план. Невідомими залишаються і місце написання (можливо, Рим), і місце призначення Другого послання Петра. Петро згадує два сумнозвісні міста Старого Завіту. Зруйнування Содома і Гоморри наводиться як приклад для тих, хто обирає безбожне життя.

Біографічний план. Згадуються три постаті Старого Завіту: Ной описаний як проповідник праведности (2:5). Лот, як сказано, був змучений поводженням розпусних людей, що жили в Содомі (2:7). Валаам, син Беорів, продав народ Божий, полюбивши нагороду несправедливости (2:15).

ВІЧНА МЕТА

Безпосередня мета Другого послання Петра – це побороти єретичні вчення всередині церкви. Глибша мета цієї книги – пояснити різницю між життям у знанні та застосуванні правди та життям у брехні.

У скороченому форматі 2 Петра – це заклик зростати в пізнанні Христа й попередження остерігатися лжепророків.

Християнам треба засвоїти з цієї книги основну істину: нам необхідно зростати в Божій благодаті.

Автор Послання до євреїв пояснює, що протистояти тиску повернення в юдаїзм можна лише міцно тримаючись за Ісуса. Послання цієї книги подібне. Настанова Петра християнам, які зустрічаються з новими й дивними вченнями, така: не припиняйте вірити.

ПРОГОЛОШЕННЯ

Друге послання Петра наголошує на тому, що Ісус – Господь. Він є джерелом повноцінного знання та сили для досягнення духовної зрілості (1:2–3, 8; 3:18). Петро згадує преображення Ісуса (1:17–18). Він чекає на повернення Христа у славі. Портрет Ісуса, змальований у Другому посланні Петра, – це Улюблений Син (1:17).

КЛЮЧІ

Ключовий розділ 2 Петра – перший. У цьому розділі міститься уривок Біблії, який найчіткіше визначає стосунки між Богом і людиною в процесі натхнення.

Ключовий вірш: «…щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа» (3:18).

Ключова фраза: комбінація слів Господь і Спаситель і/або Ісус Христос (8).

Ключове слово: знання і його синоніми (16).

ОСОБЛИВІ ДЕТАЛІ

Як і в кожній книзі Біблії, є певні деталі, які притаманні лише Другому посланню Петра.

• Рання церква неохоче прийняла це послання як оригінал через імовірну різницю в стилі та словнику з 1 Посланням Петра.
• 2 Послання Петра містить лише одне посилання, яке пов’язує його з іншим посланням, коли Петро згадує листи Павла (3:15–16).
• Це послання підтверджує, що історію про розмову Валаама з ослицею (Числа 22:30) треба сприймати як історичний факт, а не як притчу (2:16).
• У посланні преображення Ісуса описує безпосередній свідок (1:16–18).

СЛУХАТИ

Ось кілька улюблених рядків із Другого послання Петра:

«Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті – пізнання, а в пізнанні – стримання, а в стриманні – терпеливість, а в терпеливості – благочестя, а в благочесті – братерство, а в братерстві – любов» (1:5–7).
«Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням, знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об’явив мені» (1:13–14).
«…бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить. Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим» (1:20–21).
«Бо коли хто втече від нечистости світу через пізнання Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потому знов заплутуються ними та перемагаються, – то останнє буває для них гірше першого. Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від переданої їм святої заповіді! Бо їм трапилося за правдивою приказкою: «Вертається пес до своєї блювотини», та: «Помита свиня йде валятися в калюжу»» (2:20–22).
«День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять… Але за Його обітницею ми чекаємо неба нового й нової землі, що праведність на них пробуває» (3:10, 13).
«…в Господа один день – немов тисяча років, а тисяча років – немов один день!» (3:8).