47-ма книга Біблії
Захист апостольства
Віддавна 47-му книгу Біблії називали ProsKorinthous B = Друге коринтян. Автором послання є апостол Павло, засновник церкви в Коринті.
Друге послання до коринтян складається з 13 розділів і 255 віршів.
СИТУАЦІЯ
Друге послання до коринтян було написано під час третьої місіонерської подорожі Павла, через кілька місяців після Першого послання до коринтян. Це послання може датуватись 56-м роком.
Після написання Першого послання до коринтян Павло вирушив у Македонію (Дії 20:1–2). Там він зустрів Тита, який повернувся з Коринта. Тит приніс Павлові добрі (2 Коринтян 2:12; 7:6), а також погані новини про стан справ у Коринті. З одного боку, коринтяни правильно відреагували на настанови, які Павло дав у першому листі (2 Коринтян 7:5–15). Погана новина полягала в тому, що дехто в Коринті ставив під сумнів повноваження Павла як апостола. З Македонії Павло написав своє Друге послання до коринтян.
ПЛАН
Тема 2 Коринтян – захист апостольства. продовж усієї книги Павло стверджує своє поводження, характер і покликання як апостола Ісуса Христа. У Посланні до римлян Павло відкриває свої думки, у Посланні до галатів – своє обурення, у 1 Коринтян – свій такт і в 2 Коринтян – своє серце. Наступна таблиця підсумовує критику на адресу Павла та відповідь апостола.
Випади коринтян проти Павла | ||
Критика | Відповідь Павла | |
1 | Павло – самозваний апостол. | «А ознаки апостола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаменах і чудах та в силах» (12:12). |
2 | Павло вихваляється. | «А ознаки апостола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаменах і чудах та в силах» (12:12). |
3 | Павло не заслуговує довіри, оскільки не прийшов до Коринта, як обіцяв. | Його останній візит був таким болісним, що він вирішив: необхідний деякий час, щоб заспокоїтися (2:1, 4). |
4 | Павло привласнює кошти, зібрані для нужденних праведників. | «Бо ми не такі, як багато хто, що Боже Слово фальшують» (2:17); Павло відмовився від пожертв для себе (12:13), але заробляв, працюючи своїми руками (Дії 18:3). |
5 | Павло на словах сильний, а на ділі – слабкий (10:10). | «…які ми на слові в листах, неприсутніми бувши, такі ми й на ділі, присутніми бувши» (10:11). |
Структурний план. Після короткого вступу Друге послання до коринтян ділиться на три основні частини. Далі йде короткий висновок. Зміст має такий вигляд:
• Вступ (1:1–2).
• Опис служіння Павла (1:3–7:16).
• Указівки Павла щодо пожертвувань (8–9).
• Доказ апостольства Павла (10:1–13:10).
• Висновок (13:11–14).
Географічний план. Як і слід було очікувати, у посланні згадуються два регіони Греції. Ахая – південний регіон, де був розташований Коринт, – згадується тричі. Македонія – північна Греція, звідки Павло писав листа – згадується чотири рази. Павло також зазначає, що він ніс пожертвування для нужденних праведників у Юдеї (1:16). Очевидно, що з міст згадується Коринт. Павло також згадує Троаду, де він мав зустріти, але не зустрів Тита (2:12); і Дамаск, де Павло заледве уникнув арешту в період свого раннього служіння (11:32).
Біографічний план. Крім Христа, основний фокус Другого послання до коринтян зосереджений на Павлі, його авторі. Помічник Павла, Тит, десять разів згадується в книзі. Він був посланий до Коринта, щоб перевірити, як коринтяни відреагували на перший лист Павла. Він зустрівся з Павлом у Македонії, принісши звіт про становище в церкві. Тимофій, ще один ключовий співробітник Павла, згадується двічі. Тимофій і Сила (Силуан) деякий час проповідували разом із Павлом у Коринті. У посланні також є посилання на двох персонажів Старого Завіту: Мойсея та Єву.
ВІЧНА МЕТА
Безпосередня мета Другого послання до коринтян – висловити вдячність Павла за каяття більшості віруючих у Коринті й звернутися до бунтівної меншості про прийняття його апостольської влади. Глибша мета книги – заклик до кожного християнина бути посланцем Христа й знайти втіху в Господі для всіх подальших страждань.
Ось короткий опис Другого послання до коринтян: Павло відстоює свій характер, поведінку та вчення. Він також заохочує збір для нужденних праведників у Юдеї (8–9). Основна істина, що випливає з цієї книги: ми знаходимо силу в Христі для кожного випробування (7:7; 12:9).
Другий лист до коринтян містить кілька важливих доктринальних моментів. У ньому Павло протиставляє Старий і Новий Завіти (3), розкриває стратегію сатани (2:10–11; 4:4; 11:3, 13–15; 12:7) і дає оновлений погляд на страждання заради Христа (4:8–18). У цій книзі є кілька нових поглядів на воскресіння та суд християн (5:1–3) і на служіння примирення (5:14–21). Апостол також підкреслює важливість відокремлення від світських доріг (6:14–7:1).
ПРОГОЛОШЕННЯ
У Другому посланні до коринтян Павло представляє Христа як тріумф віруючого (2:14), Господа (4:5), суддю (5:10), примирителя (5:19), замісницьку жертву (5:21), невимовний дар (9:15), Господаря (10:7) і силу (12:9). Однак найяскравіша характеристика Ісуса в цій книзі –Утішитель (1:5).
КЛЮЧІ
Ключові розділи Другого послання до коринтян – 8-й і 9-й. Вони містять найповніше об’явлення Божого плану, дане християнам у Новому Завіті.
Ключовий вірш: «Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом» (5:20).
Ключова фраза: «Коли я прийду» (4).
Ключові слова: займенники першої особи я, ми, нас, наш, мій (450), благодать (12), брати (8).
ОСОБЛИВІ ДЕТАЛІ
Ось кілька фактів, які виділяють Друге послання до коринтян серед інших книг Нового Завіту.
• Послання наповнене автобіографічним матеріалом – подробицями з життя Павла, які інакше залишилися б невідомими.
• Стиль листа характеризується незвичними конструкціями, незакінченими реченнями, змішаними метафорами та несподіваними змінами настрою й тону.
• Цей лист – найбільш несистематичне послання Павла, тут він дуже часто робить відступи.
• Дослідники Біблії ставляться до уривка 11:16–12:13, як до Павлової «Промови безумного». Це пародія на стародавні промови й листи, які вихваляють людину.
СЛУХАТИ
Окрім ключових розділів, наведених вище, ось ще два важливі розділи в цій книзі:
• Майбутнє життя (5)
• Видіння й об’явлення Павла (12)
Ось кілька улюблених рядків у Другому посланні до коринтян:
• «Бог любить того, хто з радістю дає» (9:7).
• «…дано мені в тіло колючку» (12:7).
• «…покинути дім тіла й мати дім у Господа» (5:8).
• «[Ісус Христос] бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом» (8:9).
• «Дяка Богові за невимовний дар Його» (9:15).
• «До чужого ярма не впрягайтесь з невірними» (6:14).
• «Тому-то, коли хто в Христі, той створіння нове, – стародавнє минуло, ото сталось нове!» (5:17).