47-ма книга Біблії

Захист апостольства

Віддавна 47-му книгу Біблії називали ProsKorinthous B = Друге коринтян. Автором послання є апостол Павло, засновник церкви в Коринті.

Друге послання до коринтян складається з 13 розділів і 255 віршів.

СИТУАЦІЯ

Друге послання до коринтян було написано під час третьої місіонерської подорожі Павла, через кілька місяців після Першого послання до коринтян. Це послання може датуватись 56-м роком.

Після написання Першого послання до коринтян Павло вирушив у Македонію (Дії 20:1–2). Там він зустрів Тита, який повернувся з Коринта. Тит приніс Павлові добрі (2 Коринтян 2:12; 7:6), а також погані новини про стан справ у Коринті. З одного боку, коринтяни правильно відреагували на настанови, які Павло дав у першому листі (2 Коринтян 7:5–15). Погана новина полягала в тому, що дехто в Коринті ставив під сумнів повноваження Павла як апостола. З Македонії Павло написав своє Друге послання до коринтян.

ПЛАН

Тема 2 Коринтян – захист апостольства. продовж усієї книги Павло стверджує своє поводження, характер і покликання як апостола Ісуса Христа. У Посланні до римлян Павло відкриває свої думки, у Посланні до галатів – своє обурення, у 1 Коринтян – свій такт і в 2 Коринтян – своє серце. Наступна таблиця підсумовує критику на адресу Павла та відповідь апостола.

Випади коринтян проти Павла
Критика
Відповідь Павла
1 Павло – самозваний апостол.«А ознаки апостола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаменах і чудах та в силах» (12:12).
2 Павло вихваляється.«А ознаки апостола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаменах і чудах та в силах» (12:12).
3 Павло не заслуговує довіри, оскільки не прийшов до Коринта, як обіцяв.Його останній візит був таким болісним, що він вирішив: необхідний деякий час, щоб заспокоїтися (2:1, 4).
4 Павло привласнює кошти, зібрані для нужденних праведників.«Бо ми не такі, як багато хто, що Боже Слово фальшують» (2:17); Павло відмовився від пожертв для себе (12:13), але заробляв, працюючи своїми руками (Дії 18:3).
5 Павло на словах сильний, а на ділі – слабкий (10:10).«…які ми на слові в листах, неприсутніми бувши, такі ми й на ділі, присутніми бувши» (10:11).

Структурний план. Після короткого вступу Друге послання до коринтян ділиться на три основні частини. Далі йде короткий висновок. Зміст має такий вигляд:

• Вступ (1:1–2).
• Опис служіння Павла (1:3–7:16).
• Указівки Павла щодо пожертвувань (8–9).
• Доказ апостольства Павла (10:1–13:10).
• Висновок (13:11–14).

Географічний план. Як і слід було очікувати, у посланні згадуються два регіони Греції. Ахая – південний регіон, де був розташований Коринт, – згадується тричі. Македонія – північна Греція, звідки Павло писав листа – згадується чотири рази. Павло також зазначає, що він ніс пожертвування для нужденних праведників у Юдеї (1:16). Очевидно, що з міст згадується Коринт. Павло також згадує Троаду, де він мав зустріти, але не зустрів Тита (2:12); і Дамаск, де Павло заледве уникнув арешту в період свого раннього служіння (11:32).

Біографічний план. Крім Христа, основний фокус Другого послання до коринтян зосереджений на Павлі, його авторі. Помічник Павла, Тит, десять разів згадується в книзі. Він був посланий до Коринта, щоб перевірити, як коринтяни відреагували на перший лист Павла. Він зустрівся з Павлом у Македонії, принісши звіт про становище в церкві. Тимофій, ще один ключовий співробітник Павла, згадується двічі. Тимофій і Сила (Силуан) деякий час проповідували разом із Павлом у Коринті. У посланні також є посилання на двох персонажів Старого Завіту: Мойсея та Єву.

ВІЧНА МЕТА

Безпосередня мета Другого послання до коринтян – висловити вдячність Павла за каяття більшості віруючих у Коринті й звернутися до бунтівної меншості про прийняття його апостольської влади. Глибша мета книги – заклик до кожного християнина бути посланцем Христа й знайти втіху в Господі для всіх подальших страждань.

Ось короткий опис Другого послання до коринтян: Павло відстоює свій характер, поведінку та вчення. Він також заохочує збір для нужденних праведників у Юдеї (8–9). Основна істина, що випливає з цієї книги: ми знаходимо силу в Христі для кожного випробування (7:7; 12:9).

Другий лист до коринтян містить кілька важливих доктринальних моментів. У ньому Павло протиставляє Старий і Новий Завіти (3), розкриває стратегію сатани (2:10–11; 4:4; 11:3, 13–15; 12:7) і дає оновлений погляд на страждання заради Христа (4:8–18). У цій книзі є кілька нових поглядів на воскресіння та суд християн (5:1–3) і на служіння примирення (5:14–21). Апостол також підкреслює важливість відокремлення від світських доріг (6:14–7:1).

ПРОГОЛОШЕННЯ

У Другому посланні до коринтян Павло представляє Христа як тріумф віруючого (2:14), Господа (4:5), суддю (5:10), примирителя (5:19), замісницьку жертву (5:21), невимовний дар (9:15), Господаря (10:7) і силу (12:9). Однак найяскравіша характеристика Ісуса в цій книзі –Утішитель (1:5).

КЛЮЧІ

Ключові розділи Другого послання до коринтян – 8-й і 9-й. Вони містять найповніше об’явлення Божого плану, дане християнам у Новому Завіті.
Ключовий вірш: «Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом» (5:20).
Ключова фраза: «Коли я прийду» (4).
Ключові слова: займенники першої особи я, ми, нас, наш, мій (450), благодать (12), брати (8).

ОСОБЛИВІ ДЕТАЛІ

Ось кілька фактів, які виділяють Друге  послання до коринтян серед інших книг Нового Завіту.

Послання наповнене автобіографічним матеріалом – подробицями з життя Павла, які інакше залишилися б невідомими.
Стиль листа характеризується незвичними конструкціями, незакінченими реченнями, змішаними метафорами та несподіваними змінами настрою й тону.
Цей лист – найбільш несистематичне послання Павла, тут він дуже часто робить відступи.
Дослідники Біблії ставляться до уривка 11:16–12:13, як до Павлової «Промови безумного». Це пародія на стародавні промови й листи, які вихваляють людину.

СЛУХАТИ

Окрім ключових розділів, наведених вище, ось ще два важливі розділи в цій книзі:

Майбутнє життя (5)
Видіння й об’явлення Павла (12)

Ось кілька улюблених рядків у Другому посланні до коринтян:

«Бог любить того, хто з радістю дає» (9:7).
«…дано мені в тіло колючку» (12:7).
«…покинути дім тіла й мати дім у Господа» (5:8).
«[Ісус Христос] бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом» (8:9).
«Дяка Богові за невимовний дар Його» (9:15).
«До чужого ярма не впрягайтесь з невірними» (6:14).
«Тому-то, коли хто в Христі, той створіння нове, – стародавнє минуло, ото сталось нове!» (5:17).