Йова – Псалмів

Вище ми навели огляд п’яти старозавітних книг основи та дванадцяти книг каркасу, або історичних книг. У цьому розділі ми починаємо знайомство з книгами, які займають наступну полицю священної бібліотеки, – книгами віри. Мета цих п’яти книг – зміцнити віру читачів. Дехто називає ці книги «повчальними». Інші надають перевагу терміну «література досвіду», оскільки у цих п’яти книгах осмислюється саме людський досвід.

Ми знаємо імена щонайменше дев’яти авторів, які написали книги віри. Троє добре всім відомі: Мойсей, Давид та Соломон. Інші шість авторів: Асаф, сини Корея, Геман, Етан, Агур та цар Лемуїл.

Очікування Христа
КнигаТемаУрок
ЙоваВіра у час випробуваньВіра тримається Бога, незважаючи на обставини
ПсалмівВіра у різних обставинахБог вартий хвали у будь-якій ситуації
ПриповістнйВіра як основа мудростіДля Бога важливі й практичні аспекти життя
ЕклезіястоваВіра як ключ до сенсу життяБог наповнює життя сенсом
Пісня над піснямиВіра, виражена в любовіБог радіє вірній любові

Більша частина книг віри була написана в період старозавітної історії, коли існувало єдине царство, – приблизно за тисячу років до приходу Христа. Огляд тем і уроків, які ми знаходимо в кожній із книг віри, наведено у таблиці вище.

Оскільки книги на цій полиці – переважно поетичні, скажемо кілька слів про види єврейської поезії. У її основі лежить не рима і ритм, а паралелізм думки. У давньоєврейській поезії виділяють три основні види паралелізму. Синонімічний паралелізм: другий рядок повторює думку першого рядка дещо іншими словами. Наприклад:

«Господня земля, і все, що на ній,
вселенна й мешканці її» (Пс. 23:1, UBIO).

Антитетичний паралелізм: другий рядок містить протиставлення тому, що сказано у першому рядку. Наприклад:

«Дорогу бо праведних знає Господь,
а дорога безбожних загине» (Пс. 1:6, UBIO).

Синтетичний  або конструктивний паралелізм характеризує низку поетичних віршів, коли другий рядок розвиває думку першого рядка. Іноді другий рядок завершує думку першого. Наприклад:

«Я ж помазав Свого Царя
на Сіон, святу гору Свою» (Пс. 2:6, UBIO).

Іноді у синтетичному паралелізмі другий рядок вірша містить порівняння або виражає оцінку. Наприклад:

«Неможливо невігласу дати розумну відповідь:
відповідаючи дурневі такою ж дурницею,
сам станеш схожим на нього» (Пр. 26:4, UMT).