1 та 2 книги Самуїлові

9-а та 10-а книги Біблії

Зародження та розширення царства

Від початку дві книги Самуїлові були однією складовою. Тому у цьому огляді ми вивчаємо їх разом. У юдейській Біблії ці книги названі на честь одного головного персонажа – Самуїла. Однак у грецькій Біблії книги отримали назву 1 та 2 Книги Царств. У латинській Біблії вони називаються 1 та 2 Книги Царів.

Можлива вказівка на авторство цих книг (автор яких безпосередньо не згадується) міститься у 1 Хронік 29:29. У вірші сказано: «А діла царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії провидця Самуїла, і в історії пророка Натана, і в історії прозорливця Ґада» (UBIO). Можна припустити, що Самуїл був головним автором 1 Сам. 1–16. Пророк Ґад, можливо, написав 1 Сам. 17 – 2 Сам. 5:3, а пророк Натан – 2 Сам. 5:4 – 1 Цар. 3:28.

Книга, яку ми називаємо 1 Самуїлова, містить 31 розділ, 811 віршів. Друга Книга Самуїлова трохи коротша: 24 розділи, 695 віршів.

СИТУАЦІЯ

Матеріал, який ми сьогодні називаємо 1 та 2 Книги Самуїлові, був, очевидно, зібраний Натаном після смерті Давида у 971 р. до Р. Х.

Хронологічно перші розділи 1 Самуїлова збігаються з періодом, описаним у Книзі Суддів, коли суддею був Самсон (Суд. 13–16). За два десятиліття свого правління Самсон так і не зміг остаточно перемогти филистимлян. У ці роки Самуїл зростав у скинії в Силомі. Коли Самсон помер близько 1049 р. до Р. Х., филистимське іго ще не було скинуто.

Переламний момент настав, коли старійшини колін попросили Самуїла помазати царя Ізраїля. Бог від початку задумав дати Ізраїлю царя. Одним із благословень, обіцяних Авраамові та Якову, полягало в тому, що від них вийде два царі (Бут. 17:6; 35:11). Мойсей дав закони, які стосувалися майбутнього царства (Повт. Зак. 17:14–20). Та у цьому випадку прохання народу дати царя було недоречним із двох причин. По-перше, Ізраїль «поставив воза перед конем», не бажаючи чекати, коли Господь сам дасть їм царя. По-друге, ізраїльтяни наполягали на тому, щоб у них був цар, як у всіх інших народів.

ПЛАН

1 та 2 Книги Самуїлові містять переважно історичні оповіді. У цих книгах є також молитви, пісні (1 Сам. 2; 2 Сам. 22, 23) і списки (2 Сам. 21:15–22; 23:8–39).

Тема 1 Книги Самуїлова – зародження царства. У книзі можна виділити три основні частини:

• Правління судді Самуїла (роз. 1–7);
• Становлення царства Саула (роз. 8–15);
• Проголошення царства Давида (роз. 16–31).

Тема 2 Книги Самуїлова – розширення царства. Центральний розділ книги – дванадцятий; у ньому описано трагічний переступ Давида та Вірсавії. У попередніх розділах книги йдеться про перемоги Давида (роз. 1–11), водночас у наступних розділах (роз. 13–24) розповідається про нещастя, які спіткали Давида.

Хронологічний план. 1 Книга Самуїлова охоплює період приблизно 108 років  від народження Самуїла (бл. 1118 р. до Р. Х.) до смерті Саула (бл. 1009 р. до Р. Х.). У центрі 2 Книги Самуїлова – сорокарічне правління Давида, який спочатку був царем лише над Юдою (роз. 1–4), а потім над усіма колінами (роз. 5–24).

Географічний план. Події 1 та 2 Самуїлова в основному розгортаються у таких місцях: Силом (1 Сам. 1–7), Гіва Веніяминова (1 Сам. 8–15), Юдейська пустеля (1 Сам. 16–31), Хеврон (2 Сам. 1–4) та Єрусалим (2 Сам. 5–21).

Біографічний план. У центрі 1 та 2 Книги Самуїлових – чотири головних персонажі: Ілій, Самуїл, Саул та Давид. Їхні історії переплітаються.

Самуїл був посланий Богом, щоб звільнити Ізраїль, коли доля народу здавалася безнадійною. Останні роки правління судді Ілія були для Ізраїля часом духовного і політичного занепаду. Самуїл, людина молитви (Єр. 15:1; Пс. 98:6), приніс оновлення, звільнення від пригнічення і надію. Самуїл був останнім суддею (1 Сам. 7:6, 15–17) і першим у новій когорті пророків (1 Сам. 3:20; Дії 3:24; 13:20).

Самуїл помазав першого царя Ізраїля – Саула, сина Кіша, що мав значний лідерський потенціал. Однак він робив божевільні вчинки (1 Сам. 26:21). Його царювання було відзначено кричущим непослухом Богові й жахливою заздрістю стосовно Давида.

Давида названо мужем за Божим серцем (1 Сам. 13:14). Це не означає, що він був досконалим. Його життя було заплямованим гріхом. Однак Давид слухав, коли Бог говорив. Про нього сказано, що він був сміливим у бою, відданий Богові, умів надихати інших людей і вести їх за собою. Давид постає як людина рішуча та великодушна (навіть до ворогів), як поет та вірний товариш.

У житті Давида можна виділити три етапи: сходження до влади (1039–1009 рр. до Р. Х.) – тридцять років; правління над Юдеєю (1009–1002 рр. до Р. Х.) – сім із половиною років; правління над усім Ізраїлем (1002–969 рр. до Р. Х.) – тридцять три роки.

ВІЧНА МЕТА

Безпосередня мета 1 та 2 Книг Самуїлових – описати обставини, пов’язані з появою та зміцненням монархії в Ізраїлі. Вища мета обох книг – засвідчити божественне походження месіанського дому Давида, роду, із якого прийде Месія (2 Сам. 7:12 і наст.).

Хетський документ під назвою «Апологія Хаттусілі» (XIII ст. до Р. Х.) допомагає краще зрозуміти мету 1 і 2 Книг Самуїлових загалом. Апологія є захистом нової хетської династії. Документ дозволяє припустити, що за тогочасним звичаєм нова сім’я правителів мала обґрунтовувати своє право на владу. Біблійний автор прагне узасаднити перехід влади від сім’ї Саула з Веніяминового коліна до родини Давида з Юдиного коліна. Автор підкреслює законність правління Давида та його роду й захищає їхнє невід’ємне право на престол. Як і в хетському документі, у 1 та 2 Книгах Самуїлових докладно описується, чому попередній правитель (Саул) утратив владу. В обох документах виділяються події, які привели до сходження на престол нового правителя, і відзначається побожність нового правителя. І в хетському документі, і в 1 і 2 Книгах Самуїлових наведено огляд правління нового царя й показано, що Бог підтвердив Своє обрання, благословивши народ.

1 Самуїлова. 1 і 2 Книги Самуїлові містять низку практичних уроків для Божого народу. Наприклад, 1 Самуїлова є попередженням для лідерів. Духовні лідери мають бути у згоді з Богом, щоб належним чином виконувати свої обов’язки (3:1–10). Їм треба діяти в межах, встановлених словом Господа (13:1–10; 15:9–11). Хороший правитель пізнається за тим, як він себе поводить під час випробувань (13:11–23; 15:9–31; 27:1–7; 30:1–20).

1 Книга Самуїлова також навчає, наскільки важлива молитва в житті віруючого (1:10–28; 7:5–10; 8:5–6; 9:15; 12:19–23; 28:6).

Основні розділи 1 Самуїлова є ілюстрацією трьох великих принципів. У розділах, де йдеться про пророка Самуїла, підкреслюється істина, яка в Новому Завіті визначається таким чином: «Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись» (Ів. 4:24, UBIO). У розділі, присвяченому Саулу, ми бачимо ілюстрацію вчення про те, що «хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає» (Як. 2:10, UBIO). Розділи про Давида змушують нас зрозуміти, що «задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!» (Пс. 32:11, UBIO).

2 Самуїлова. Безперечно, ключова богословська думка 2 Самуїлової – це обітниця вічної династії Давида (2 Сам. 7). Наголошуються й деякі практичні аспекти, наприклад, повна залежність віруючого від Бога (2:1; 5:3; 6:16, 21; 7:18; 8:6, 14; 12:16; 22:1). Книга допомагає також побачити, наскільки страшний гріх, і визначає рамки прощення.

Автор 2 Книги Самуїлової показує сильні й слабкі сторони Давида. Бог не дивиться на особу. Герої Біблії не ідеалізуються й не видаються бездоганними. І добрі, і погані, і огидні ситуації виносяться на загальний огляд.

ПРОГОЛОШЕННЯ

1 і 2 Книги Самуїлові містять три важливі пророцтва про прихід Христа. Перше – у пісні Анни, яка прославляє абсолютну справедливість Бога. У кульмінаційний момент цієї пісні Анна сповіщає про всесвітній суд, коли «Господь… дасть силу Своєму цареві, і ріг піднесе Свого помазанця» (1 Сам. 2:10, UBIO). Єврейське слово, перекладене як помазаник, – Месія.

Друге месіанське пророцтво виходить із уст пророка, ім’я якого не названо. Він сказав, що священство Ааронове повністю зникне, і з’явиться вірний священик, який керуватиме новим домом священників (1 Сам. 2:35). Тут, імовірно, мається на увазі Христос і новозавітне священство.

Третє месіанське пророцтво проголошує пророк Натан. Він запевняє Давида, що Бог зробить із нього вічну династію. Поки є престол в Ізраїлі, на ньому сидітиме нащадок Давида. Престол і царство Давида будуть навіки. Слово «навіки» в цьому випадку вказує на Того Сина Давида (Христа), Який живе вічно. Сьогодні Він сидить на престолі, який колись посідав Давид, тобто на престолі Бога (1 Хр. 29:23).

КЛЮЧІ

Ключові розділи 1 і 2 Книг Самуїлових – розділ 15 у 1 Самуїлова і розділ 7 – у 2 Самуїлова. У першому з цих розділів описано непослух Саула, який призвів до фатальних наслідків, і сказано про помазання царя, який Богові до вподоби (за Божим серцем). У другому ключовому розділі йдеться про вічний завіт, який Бог уклав із Давидом, пообіцявши йому престол.

Ось ключові вірші цих книг:

• «Та народ відмовився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: Ні, – нехай тільки цар буде над нами!» (1 Сам. 8:19, UBIO).
• «І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій буде міцно стояти аж навіки!» (2 Сам. 7:16, UBIO).

Ключова фраза 1 та 2 Самуїлових – «перед Господом» (29). Ключові слова – «цар/царство» (339).

ОСОБЛИВІ ДЕТАЛІ

Деякі цікаві особливості виділяють Книги Самуїлові серед іншої біблійної літератури.

• Ікабод Крейн, пихатий і боягузливий персонаж «Легенди Сонного Виярку», якого переслідував Вершник без голови, отримав ім’я на честь Іхавода, онука Ілія.
• 1 і 2 Самуїлові спочатку складали одну книгу. Коли Старий Завіт було перекладено грецькою мовою (близько 250 р. до Р. Х.), книгу розділили на дві частини. У давньоєврейській мові не було голосних літер, а в давньогрецькій вони були. Через це в грецькому перекладі обсяг книги збільшився майже вдвічі, і її стало незручно читати в одному сувої.
• У романі Вільяма Фолкнера «Авесалом, Авесалом!» [аристократ із американського півдня повертається з громадянської війни і виявляє, що його син зник, а плантація зруйнована] звучать відлуння трагічної історії царя Давида та його сина.
• Уперше слово Месія (помазаник) використовується в 1 Сам. 2:10.

СЛУХАТИ

Бог говорить у 1 та 2 Книгах Самуїлових. Ми маємо почути. Спробуйте розрізнити голос Бога, який звертається до вашого серця, коли будете читати наступні розділи з цих двох книг:

• Самуїл і відродження у Міцпі (1 Сам. 7).
• Народ вимагає царя (1 Сам. 8).
• Саул не послухався Бога (1 Сам. 15).
• Самуїл таємно помазав на царство Давида (1 Сам. 16).
• Давид вбиває Голіята (1 Сам. 17).
• Саул та ворожка в Ен-Дорі (1 Сам. 28).
•  Давид захоплює Єрусалим (2 Сам. 5).
• Завіт Бога з Давидом і обітниці (2 Сам. 7).
• Гріх Давида з Вірсавією (2 Сам. 11–12).
• Авесалом повстає проти батька (2 Сам. 15–19).

Ось найвідоміші вірші з 1 та 2 Книг Самуїлових:

• «Хай живе цар!» (1 Сам. 10:24, UBIO).
• «Послух ліпший від жертви» (1 Сам. 15:22, UBIO).
• «…між мною та смертю не більше кроку!» (1 Сам. 20:3, UBIO).
• «Оце був я нерозумний» (1 Сам. 26:21, UBIO).
• «Згрішив я перед Господом!» (2 Сам. 12:13, UBIO). Так відповідав Давид, коли пророк Натан викрив його гріх.
• «Сину мій, Авесаломе, сину мій! Сину мій, Авесаломе! О, якби я був помер замість тебе, Авесаломе! Сину мій, сину мій!..» (2 Сам. 19:1, UBIO).