41-ша книга Біблії

Євангелія для римлян

Повне ім’я автора – Іван Марк. Його згадано вісім разів в інших книгах Нового Завіту. Іван – це скорочена форма єврейського імені, що означає Бог явив милість. Ім’я Марк – це скорочена форма від латинського імени Маркус. Для євреїв першого століття не було нічого незвичного в тому, щоб мати грецьке чи римське ім’я на додачу до свого єврейського імені.

Про Маркового батька ніде не згадується. Його мати була однією з кількох жінок на ім’я Марія, про яких згадано в Новому Завіті. Вона була заможною християнкою й жила у великому будинку в Єрусалимі (Дії 12:12). Марія була родичкою Варнави (Колосян 4:10).

Євангелія не повідомляє нам про будь-які стосунки Марка з Ісусом, якщо такі були. Один ранній християнський письменник стверджує, що Марк «не був ні слухачем, ні учнем Господа». Однак багато хто думає, що Марк був саме тим юнаком, про якого написано в Марка 14:51–52 і який уникнув арешту в саду, утікши нагим.

Марк трудився пліч-о-пліч із видатними лідерами ранньої Церкви. Він був співробітником Павла й Варнави у їхній першій місіонерській подорожі. Він супроводжував Варнаву в його другій подорожі на Кіпр (Дії 15:39). Марк був товаришем Петра в Римі (1 Петра 5:13). Він був із Павлом протягом його першого римського ув’язнення (Колосян 4:10). У Посланні до Филимона, в. 24, Марк згадується разом із Лукою. Він допомагав Тимофієві в служінні, коли Павло послав за ним (2 Тимофія 4:11).

Книга Марка складається з 16 розділів і 678 віршів.

СИТУАЦІЯ

Євангелія від Марка з’явилася невдовзі після смерті Петра 68-го року. Коли Петро почав старіти, Марк потурбувався про те, щоб записати його спогади про життя Христа. Ранні свідчення про походження другої Євангелії описують Марка як «тлумача Петра». Те саме джерело повідомляє, що Марк точно записав усе, що пам’ятав Петро, від висловлювань до дій Христа, утім не в хронологічному порядку.

Оскільки Марк працював у Римі під час завершення свого Євангелія, резонно припустити, що він писав переважно для римлян. Це припущення підтверджують шість доказів. По-перше, римлян приваблював обсяг другої Євангелії. Вони не любили хитромудрих літературних творів. По-друге, Марк наголошує на діях Ісуса. Він описує дев’ятнадцять чудес у шістнадцяти розділах книги. Римляни були людьми, які цінували владу та дію.

По-третє, слова зараз, у ту мить, негайно, що зображують Ісуса в постійній дії, Марк  використовує тридцять шість разів. Енергійних римлян приваблював образ Ісуса, який був постійно зайнятий, зайнятий, зайнятий.

По-четверте, Євангелія від Марка містить лише кілька посилань на Старий Завіт. Важко було очікувати від римлян, що вони оцінять важливість виконання пророцтв.

По-п’яте, Марк, коли це зручно, використовує латинські терміни. Іноді він вставляє додаткові пояснення єврейських висловів та звичаїв, ізраїльської географії та арамейських слів, які були б знайомими мешканцям Палестини (наприклад, 7:3). Ці пояснення припускають, що він писав для аудиторії, далекої від Палестини. Нарешті, Марк по-особливому виділяє язичників у своїй Євангелії (11:17; 13:10; 14:9).

ПЛАН

Євангелія від Марка не має такої чіткої організації, як Євангелія від Матвія чи Луки. Марк намагався створити динамічний звіт про життя Ісуса, який був би близьким для енергійних римлян. Його розповіді переносять читача від одного чуда Ісуса до іншого, і від однієї конфронтації до іншої. У цій Євангелії Ісус виганяє демонів, годує тисячні натовпи, заспокоює шторми, ходить по воді, стійко переносить страждання й умирає лише для того, щоб воскреснути з мертвих.

Марк використовує грецький теперішній час 151 раз, щоб описати дії, що відбуваються. У такий спосіб він дозволяє своїм читачам перенестись безпосередньо в описані ним сцени. Незважаючи на те, що деякі уривки він додає досить вибірково, докладні описи Марка часто більш детальні, ніж паралельні уривки з інших Євангелій. Сильна й різка грецька мова Марка – це мова пересічної людини. Тому Євангелія від Марка подобається багатьом, особливо чоловікам.

Структурний план. Друга Євангелія робить наголос на служінні Ісуса – Слуги Божого. У книзі є дві основні частини з відповідним вступом і завершенням. План Марка такий:

  • Підготовка для Слуги (1:1–13).
  • Служіння Слуги (1:14–8:30).
  • Відкинення Слуги (8:31–15:47).
  • Піднесення Слуги (16).

Географічний план. Євангелія від Марка подібна до Євангелії від Матвія. Перші дві Євангелії зосереджені переважно на подіях, що відбувалися в Галілеї та в Єрусалимі.

Хронологічний план. Євангелія від Марка має вужчий фокус, ніж Євангелія від Матвія. Марк нічого не повідомляє про народження Ісуса. Римлян не вельми цікавили історії про народження. Тому друга Євангелія охоплює всього лише близько трьох із половиною років: період від хрещення Ісуса до Його вознесіння. Утім Марк не переймається точним хронологічним викладом. Очевидно, його більше цікавить легкість сприйняття тексту заради кращого запам’ятовування інформації. Історії і повчання пов’язані ключовими словами або подібністю матеріалу.

Біографічний план. Безперечно, Ісус – зірка Євангелії. Група підтримки – це Дванадцять. Марк згадує дванадцять апостолів частіше, ніж інші євангелісти.

ВІЧНА МЕТА

Безпосередня мета Євангелії від Марка – записати для віруючих у Римі спогади Петра як навчальний матеріал і як інструмент євангелізації. Кінцева мета книги полягає в тому, щоб продемонструвати, що Ісус є могутнім Слугою Свого Отця.

Основний урок, викладений у цій книзі: ми покликані йти за Ісусом шляхом служіння.

ПРОГОЛОШЕННЯ

Марк зображає Ісуса могутнім Слугою. Його сила виявлялась через Його служіння в численних чудах, описаних Марком.

Марк фокусується на ділах Ісуса більше, ніж на Його словах. Через те що це історія Слуги Божого, Марк не згадує родовід Ісуса і Його народження. Він відразу переходить до Його публічного служіння. Те, як трудився цей Слуга, є прикладом для Його послідовників. Ісус мудро вибирав Своїх найближчих соратників (1:14–20; 2:13–14; 3:14–19). Він владно керував духовними й природними силами (1:21–28, 4:35–41; 5:1–43; 6:47–51; 9:14–29). Ісус виявляв співчуття (1:29–34; 40–45), молився (1:35; 6:46; 14:32–41), служив безкорисно (3:20; 6:31). Він поводився з гідністю (11:1–33). Ісус безстрашно зустрів останнє протистояння зі Своїми ворогами (р. 14–15).

Ця книга деталізує картину страждань Ісуса більше, ніж решта Євангелій. У перших розділах Марк виділяє біль, який пережив Ісус у боротьбі з духовними силами та ворожою релігійною верхівкою. Йому навіть довелося бути відкинутим своєю сім’єю та близькими друзями. Кульмінація його страждань, однак, припадає на завершальні розділи. Понад третина матеріалу Марка присвячена останньому тижню життя Ісуса.

КЛЮЧІ

Ключовим у Євангелії від Марка є 8-й розділ. У цьому розділі Петро визнає Ісуса Христом. А Христос починає готувати Своїх учнів до того, що їм доведеться пережити в Єрусалимі через кілька тижнів. Розділи, що передують 8-му, сфокусовані на служінні Христа. Наступні наголошують на Його жертві.

Цей подвійний акцент у Марка міститься в ключовому вірші: «Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох» (10:45).

Ключові фрази: «у ті дні» (9) і «поправді кажу вам» (15).

Ключове слово: зараз/у ту мить/негайно (36).

ОСОБЛИВІ ДЕТАЛІ

Ось деякі особливі деталі другої Євангелії, які виділяють її серед інших книг Святого Письма:

  • У ранній Церкві Марка прозивали kolobodaktylos – криві пальці. Це могло стосуватися як фізичної особливості автора, так і дещо дивної стилістичної обробки його Євангелії.
  • Євангелія від Марка містить менше повчань Ісуса, ніж будь-яка інша Євангелія.
  • У християнській символіці Марк представлений биком – твариною, яка уособлює служіння і жертву.
  • З шістнадцяти розділів цієї книги шість присвячені останньому тижню життя Ісуса.
  • Для того щоб знизити градус протистояння до завершення Своєї місії, Ісус постійно говорив людям не розголошувати про Нього і звершені Ним чуда.• Ісус використовував притчі як закодовані послання Своїм послідовникам – послання, приховані від Його ворогів (Марка 4:10–12).
  • Як мінімум, 601 із 678 віршів у Марка (89 %) повторюють вірші з Євангелії від Матвія.
  • У стародавніх рукописах Євангелія від Марка закінчується історією з жінками, які біжать від гробниці, надто налякані, щоб сказати кому-небудь про те, що вони щойно дізналися (Марка 16:8). Довша кінцівка, як у сучасному перекладі, з’являється у більшості пізніших рукописів.
  • Більшість християнських учених уважають Євангелію від Марка першою з чотирьох, тому що вона найкоротша.
  • Марк описує більш ніж половину з тридцяти п’яти чудес Христа, це найвищий показник у Євангеліях.

СЛУХАТИ

Щоб зрозуміти, що Марк пропонує у своїй Євангелії, прочитайте такі особливі розділи:

  • Покликання Дванадцяти (р. 3).
  • Зцілення гадаринського біснуватого (р. 5).
  • Ісус і сирофінікіянка (р. 7).

А ось кілька відомих уривків із Євангелії від Марка:

  • «І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими» (10:31).
  • «…зроблю, що станете ви ловцями людей» (1:17).
  • «Віддайте кесареве кесареві, а Богові – Боже» (12:17).