В Австралії мешкає чимало незвичайних істот, які захоплюють і дивують людей. Наприклад, там живе змія з роду смертельних змій, так званий австралійський шипохвіст, який відомий своїми харчовими звичками – він харчується отруйними жабами.
У мармурової жаби є засіб захисту, який може завдати серйозних неприємностей будь-якій змії. Шкіра цієї амфібії виділяє надзвичайно клейкий слиз. Якщо слиз потрапить на змію, то до неї все почне прилипати – земля, листочки, навіть палички. Змія атакує жабу блискавично, швидко кусає її, кидає і чекає. Дослідження показали, що слиз втрачає дві третини своєї клейкості через десять хвилин після смерті жаби. Саме стільки чекає смертельна змія поруч зі здобиччю, після чого починає свою трапезу без неприємних наслідків.
Але є ще й рівнинна квакша, в слизу якої міститься дуже сильна отрута. Шипохвіст блискавично кусає жабу і кидає, і чекає, поки впорснута зміїна отрута не вб’є здобич. Але навіть такого короткочасного контакту зі шкірою квакші достатньо, щоб і змія отримала свою дозу отрути. Вчені зазначають, що після того, як змія вкусила жабу, змія деякий час звивається поруч зі здобиччю. Зрештою, шипохвіст приходить до тями і просто лежить поруч. Приблизно через 42 хвилини змія починає поїдати жабу. Дослідження показали, що саме за такий період отрута розкладається до неотруйних складових.
Дослідники не можуть дійти спільної думки: стратегія шипохвоста чекати для різних жаб різний час – це набута чи вроджена властивість? Але ми-то знаємо напевно, що цю особливість шипохвіст отримав при створенні.
#ДеньзТворцем
Книга Йова 26:13
«Він прояснив Своїм диханням небеса, Він наздогнав втікаючого змія і проткнув».
Молитва: Отче мій Небесний, дякую Тобі за те, що Ти дав нам порятунок від старого змія, диявола, через Сина Твого, Ісуса Христа. Амінь.