Якщо вірити еволюційному натуралізму, Сонячна система починалася з диску розпечених газів, що обертаються. Спочатку почало формуватися Сонце. Одночасно з ним почали формуватися і планети – в міру того, як вони збирали матеріал із газоподібного диска. Цей процес супроводжувався виділенням тепла, і що більше була планета, то більше тепла вона поглинала. Від того, скільки тепла одержали великі, важкі планети типу Юпітера та планети типу Землі і залежить різний елементний склад кожної планети.
Коли почалося вивчення Юпітера, вчені очікували зустріти там певні легкі елементи в тій же пропорції, що й у Сонця. Великі планети типу Юпітера у процесі формування мали бути надто гарячими для конденсації легких елементів. Але за допомогою космічного супутника «Галілео» вчені знайшли на Юпітері вдвічі більше газів, ніж на Сонці. Криптону та ксенону – майже втричі більше, і аміаку – у три з половиною рази більше, ніж очікувалося.
Вчені намагаються обчислити, звідки взялися ці гази. Прихильники еволюції визнають, що не можуть знайти задовільного натуралістичного пояснення хімічного складу Юпітера. Вони навіть припустили, що можуть зіткнутися з такими ж проблемами щодо інших планет.
Те, що планети різні за складом, точно вказано в Біблії «і зірка від зірки різниться у славі» (1 Коринтян 15:41). І різниця ця ніяк не втискається в еволюційну теорію, а свідчить про славу Божу, славу Творця.
#ДеньзТворцем
Перше послання до Коринтян 15:41
«Сонце має одну красу, а місяць і зірки — зовсім іншу. Та краса однієї зірки відрізняється від іншої».
Молитва: Дорогий Батьку, допоможи мені прославляти Тебе разом з небесами. Амінь.