Вченим довго не давало спокою питання: як тварини на кшталт китів чи дельфінів можуть пірнати так глибоко на одному вдиху. Пірнути майже на 400 метрів і повернутись до поверхні – звідки тюлень бере таку кількість енергії? Вчені підрахували, що один вдих не дасть достатньої кількості кисню, щоб забезпечити м’язи паливом для такого занурення.
У спробі дізнатися, як морські істоти можуть занурюватися на велику глибину, тобто здійснювати практично неможливе, вчені сконструювали робота-рибу. Вони вивчали процес руху риби під водою та їх дослідження показали, що плавний рух не зберігає енергію глибоководних нирців. Потім ученим вдалося прикріпити камери до тварин, що пірнають на великі глибини, щоб відкрити, нарешті секрет їхньої здатності занурюватися так глибоко. Дослідження показали, що тварини заощаджують енергію на підйом до поверхні, повільно опускаючись на глибину. На свій подив, вчені виявили, що в міру занурення тиск води стискає тіла тварин, і вони стають меншими, але з більшою щільністю. Тиск також сплющує повітряні мішки в їх легенях, потім допомагаючи тваринам під час підйому. Ці дії допомагають зберегти запас кисню для полювання та повернення до поверхні.
Ніхто ніколи не бачив розумного результату від випадкових стихійних сил, які, як то кажуть, керують еволюцією. Розумний задум походить від розумного Творця, нашого Бога-Творця.
#ДеньзТворцем
Псалом 148:7
«Хваліть Господа, усі чудовиська морські й земні!
Молитва: Дорогий Батьку, допоможи мені славити Тебе своїми діями. Амінь.