“Сім’я, яка молиться разом, залишається разом”. Нове опитування дослідницької групи Barna Research Group підтверджує, що старе висловлювання все ще є вірним. Група провела телефонне опитування 1512 християн, ставлячи питання про історію їхнього шлюбу та участь у роботі церкви.
Респонденти розділилися на три групи. Пари, в яких подружжя належало до різних деномінацій, склали 17% зрізу. Пари з різних деномінацій, у яких подружжя вирішило після укладання шлюбу брати участь у діяльності однієї церкви, склали 14% зрізу. 65% одружених пар при укладенні шлюбу, що залишилися, належали до однієї деномінації. Найнижчий відсоток розлучень був серед тих пар, де подружжя до шлюбу належало до різних церков, а після шлюбу стало разом брати участь у роботі однієї церкви. Розлученних сімей у цій групі було лише 6%. У сім’ях, де подружжя виховувалося в одній деномінації і так і залишилося в ній після шлюбу, розлучилося 14 сімей із ста. Найвищий відсоток розлучень — 20% — був серед тих, хто так і залишився в різних деномінаціях, хоча і ця цифра становить менше половини від загальної кількості сімей, що розпалися.
Дослідники підкреслюють, що розділена віра не була первинною причиною успіху цих шлюбів. Швидше опитані показали, що найважливіший чинник для довгострокових шлюбів – це спільна участь у діяльності церкви чи громади. Це ще одне дослідження, яке говорить про практичні переваги життя активних учасників церкви порівняно з атеїстами чи членами церкви, які не беруть активної участі у її роботі.
#ДеньзТворцем
Книга Буття 2:24
«Тому залишить чоловік свого батька й матір і пристане до своєї жінки, — і будуть обоє одним тілом».
Молитва: Дякую Тобі, Господи, за дар шлюбу. Допоможи мені завжди шанувати та цінувати його. Амінь.