Вчені давно знають, що деякі мурахи спілкуються між собою за допомогою вібрацій. Вони також знають, що ці мурахи вловлюють коливання вухами, які в них розташовані в колінах. Такими коливаннями спілкуються мурахи чотирьох підродин. Ці мурахи, як правило, будують гнізда з дерева чи сухої маси, яка добре проводить вібрації. Потурбуйте гніздо мурах-теслярів – і мурахи почнуть постукувати черевцем або щелепами; мураха здатна видавати сигнали з частотою 7 коливань 50 мілісекунд. Коливання передаються по матеріалу, з якого зроблено гніздо, тому інші мурахи в гнізді чують їх.
Цікавість вчених викликало недавнє дослідження про те, чи можуть деякі види мурах вловлювати звукові коливання. На подив дослідників, виявилося, що деякі мурахи перемовляються звуками, що стрекочать, які може почути навіть людина. Піднесіть червону пустельну мурашку до вуха, і почуєте тихий писк. Звуки мураха видає останніми сегментами черевця. Два сегменти труться один об одного, видаючи звуки – принцип той самий, що й у коника. Звуковий сигнал може означати, що обід готовий, що знайдено чудове місце для мурашника. А іноді звуки – прохання про допомогу.
Здатність спілкування – чудовий Божий дар, але здатність спілкуватися не робить нас людьми. У Творінні ми стоїмо відособлено, скоріше тому, що ми були створені за образом і подобою Бога і тому, що отримали відкуплення гріхів через Сина Божого, Ісуса Христа.
#ДеньзТворцем
Послання до Ефесян 4:29
«Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує».
Молитва: Господи, я дякую Тобі за те, що Ти передав мені повідомлення про Твою любов до мене. Амінь.