Хтось колись припустив, що всі живі істоти підкоряються загальним математичним законам. Здається, що існують певні музичні закономірності, які ілюструють цей принцип, що отримав назву математичний платонізм.
У піснях горбатих китів є особлива ритмічність, що робить їх схожими на людські пісні – хоча в ритмі немає необхідності, він не несе сенсу. «Фрази» в піснях китів тривають кілька секунд, як у наспівах у людей, хоча кити можуть «тягнути» окремі звуки набагато довше. Як і в людей, у співзвуччях китів повторюється тема. Кожна пісня кита триває в середньому не менше балади і не більше симфонії. Кит наспівує тему, прикрашає її частину, потім повертається до варіацій теми. Горбатий кит здатний відтворювати звуки в діапазоні семи октав, але насправді ноти, які вони співають, схожі за інтервалами або змінами тону з нотами людської музики. У піснях китів можна почути і звуки, схожі на ті, що видають ударні інструменти, і ударних у піснях китів приблизно стільки ж, скільки в західних симфоніях. Зрештою, як і в музиці, написаній людиною, у піснях китів є фрагменти, що повторюються і створюють ритм.
Ми не знаємо, свідчать такі паралелі на користь математичного платонізму чи ні. Але немає жодного сумніву, що пісні китів прославляють нашого спільного Творця. Так прославимо нашого Господа за спасіння, зараз і у вічності.
#ДеньзТворцем
Псалом 98:4
«Вся земле, криком Господа вітай, піснями вибухни і веселись, співай!»
Молитва: Господи, дякую Тобі за дар музики. Допоможи мені славити Тебе за наше спасіння, зараз і у вічності. Амінь.