Практично у всіх світових культурах є розповіді та легенди про драконів. Дивно, але в усіх культурах опис цих змій практично однаковий. А ще опис нагадує нам тих, кого ми звемо динозаврами. Глобальність і однаковість цих розповідей дають вагомі підстави припускати, що динозаври не вимерли 65 мільйонів років тому, як стверджує еволюція.
У стародавніх літописах є кілька хронік про драконів, які нагадують динозаврів і заслуговують на довіру. У кожному з випадків ці літописи описують найдокладнішим чином, з безліччю деталей, спостереження за природним світом. Римлянин Діо писав хроніку про війну з Карфагеном у ІІІ столітті до Р. Х. і про участь у ній римського консула Аттілія Регулуса. Як написав Діо, дракон влаштувався позаду римських легіонів. Регулус наказав убити його, зняти шкіру і відіслати її в Римський Сенат. У Сенаті шкіру виміряли, і виявилося, що в ній не менше 120 кроків, тобто 36 метрів. Іван Дамаскін жив у VIII столітті, і писав про драконів як про реальних, живих істот, і спирався на сказане в Біблії, щоб розвіяти міфи, що виросли навколо цих істот. Один із міфів – дракони можуть приймати образ людини. Іван нагадував, що тільки людину Бог створив за Своїм образом і подобою, тож тварини не можуть перетворюватися і змінювати свій вигляд за цим же образом.
Ці хроніки читаються як серйозні історії, написані про ті часи, коли передбачалося, що дракони існують – набагато пізніше, ніж 65 мільйонів років тому!
#ДеньзТворцем
Об’явлення Івана Богослова 12:9a
«Величезного змія було скинуто на землю, того старого змія, який зветься дияволом чи сатаною і який обдурює цілий світ…»
Молитва: Господь, захисти мене від цього стародавнього дракона, від Сатани, Своєю рятівною любов’ю. Амінь.