Учені завжди знали, що деякі офіури – родичі морських зірок – чутливі до світла. Можна побачити, як вони рятуються від хижаків і швидко забиваються в тріщини та щілини, захищаючись від небезпеки. Але тільки зовсім недавно з’ясувалося, що офіури можуть насправді бачити.
Вчені досліджували прозорі вапняні скелети офіур, і не виявили явних ознак очей або інших органів, що сприймають світло. Але вони знайшли щось, що назвали «неймовірна конструкція зі сферичних структур». Запідозривши, що ці маленькі структури можуть бути лінзами (оскільки на світло реагували тільки ті офіури, у яких були такі органи), учені продовжили свої дослідження. Але вони не були готові до того, що виявили. Виявилося, кожна з численних сфер – це мікроскопічна лінза, яка фокусує світло в крихітну точку діаметром 3 мікрометри. Це приблизно дорівнює розміру найменших частинок пилу, які можна побачити в мікроскоп. З огляду на те, як вапняні лусочки фокусують світло, – кожна така лінза має бути складовою, точніше, кожна лінза складається з двох лінз. Одержуване зображення проектується на нервові волокна, які з’єднуються у великі нервові вузли. Вчені зазначають, що люди навчилися робити такі мікролінзи зовсім недавно.
Така точність – не випадковий збіг обставин. Але якщо людина не хоче бачити Бога, вона бачитиме тільки світ навколо себе – навіть якщо йтиметься про те, звідки взялися такі складні точні структури.
#ДеньзТворцем
Екклесіаст 6:9
«Все ж ліпше та синиця у руці, ніж недосяжний журавель у небі. Все це марнота, як ловити вітер в полі».
Молитва: Отче наш, я радію чудесам, які Ти створив. Допоможи мені бачити їх завжди і ніколи не забувати про спасіння через Ісуса Христа. Амінь.